Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

суддів: Завгородньої І.М., Мазур Л.М., Попович О.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради, треті особи: Головне Управління державної міграційної служби Дзержинського району м. Кривого Рогу, виконавчий комітет Дзержинської районної у місті ради в особі відділу опіки та піклування, прокуратура Дзержинського району м. Кривого Рогу, прокуратура м. Кривого Рогу, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку, за касаційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2016 року,

У квітні 2014 року позивачі звернулися до суду з даним позовом, зазначивши в його обгрунтування, що вони є власниками квартири АДРЕСА_1, в якій (окрім них) зареєстровані малолітні ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які фактично в даній квартирі не проживають у зв'язку з позбавленням батьківських прав їхньої матері ОСОБА_9 та перебуванням в дитячому будинку, а з квітня-травня 2011 року - усиновленням, а тому просили суд на підставі ст. 71 ЖК УРСР визнати малолітніх дітей такими, що втратили право користування спірним житловим приміщенням із зняттям їх з реєстраційного обліку за вказаною адресою.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2016 року, у задоволенні позову - відмовлено.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і ухвалити нове рішення про задоволення позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з правилами ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. При цьому суд касаційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість постановлених судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, та доводів касаційної скарги.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що згідно з рішеннями виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради № 269 та № 270 від 20 липня 2011 року "Про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування", малолітнім ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, надано статус дітей, позбавлених батьківського піклування та за ними збережено право на житло у спірній квартирі, контроль за збереженням якого покладено на ЖЕО № 8.

Встановивши, що на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 11 жовтня 2011 року дітей усиновлено, у зв'язку з чим 16 листопада 2011 року виконавчим комітетом Дзержинської районної у місті ради прийняті рішення № 489 та № 490 "Про втрату статусу дитини, позбавленої батьківського піклування" та врахувавши, що попередні рішення в частині забезпечення малолітніх дітей житлом не скасовані, а факт усиновлення не вважав підставою для позбавлення їх права користування спірною житловою площею, оскільки житло зберігається за ними на підставі п. 3 ч. 3 ст. 71 ЖК УРСР до їх повноліття, а в окремих випадках - до закінчення навчання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності, суди дійшли обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.