Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ухвала
Іменем України
25 січня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Луспеника Д.Д.,
суддів: Журавель В.І., Закропивного О.В.,
Хопти С.Ф., Штелик С.П.,
розглянувши в судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_3, заінтересована особа - Перша Львівська державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що має юридичне значення, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_3, на ухвалу апеляційного суду Львівської області від 14 квітня 2016 року,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаною вище заявою, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його брат ОСОБА_5
Враховуючи те, що для оформлення прав на спадкове майно йому необхідно підтвердити факт родинних відносин, просив встановити, що ОСОБА_5 є його двоюрідним братом.
Рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 17 листопада 2015 року заяву ОСОБА_3 задоволено.
Встановлено факт родинних відносин, а саме: те, що ОСОБА_3 та спадкодавець ОСОБА_5 є двоюрідними братами.
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 14 квітня 2016 року рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 17 листопада 2015 року скасовано, заяву ОСОБА_3 залишено без розгляду.
У касаційній скарзі ОСОБА_3, який діє через свого представника ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом, чинності.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та постановляючи ухвалу про залишення заяви про встановлення родинних відносин без розгляду, апеляційний суд виходив із того, що в даному випадку має місце спір про право, який повинен розглядатися у порядку позовного провадження.
Однак із висновками апеляційного суду не можна погодитись, оскільки суд дійшов їх із порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким вимогам закону ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 походить від батьків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а. с. 8).
Батько заявника - ОСОБА_6 походить від ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а. с. 9).
Відповідно до запису акта про народження від 16 червня 1961 року № 1157 батьками спадкодавця ОСОБА_5 є ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (а. с. 16).
Згідно із відомостями особового листка обліку кадрів Інституту народознавства та даних автобіографії ОСОБА_11 народилася в сім'ї ОСОБА_8 та ОСОБА_9 і в неї був брат ОСОБА_6
ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_5
Суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК України).
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234, ст. 256 ЦПК України та роз'яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" (v0005700-95) (далі - постанова), суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.
Відповідно до п. 1 ст. 273 ЦПК України суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника (абз. 1 п. 7 постанови).
Враховуючи те, що рішенням апеляційного суду Львівської області від 09 лютого 2015 року у цивільній справі № 461/559/14 скасовано рішення Галицького районного суду м. Львова від 23 вересня 2014 року та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, оскільки не встановлено факт родинних відносин позивача зі спадкодавцем, ОСОБА_3 позбавлений інших способів захисту своїх спадкових прав, ніж звернення до суду з відповідною заявою в порядку окремого провадження.
Однак апеляційний суд у порушення ст. ст. 212 - 214, 315 ЦПК України на зазначені положення закону уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про залишення заяви про встановлення родинних відносин без розгляду у зв'язку з тим, що вбачається спір про право.
За таких обставин ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до апеляційного суду з підстав, передбачених ст. 338 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_3, задовольнити.
Ухвалу апеляційного суду Львівської області від 14 квітня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді:
Д.Д. Луспеник
В.І. Журавель
О.В. Закропивний
С.Ф. Хопта
С.П. Штелик