Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Коротуна В.М.,

суддів: Завгородньої І.М., Мазур Л.М.,

Писаної Т.О., ПоповичО.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - приватний нотаріус Таращанського районного нотаріального округу Фудкевича Н.М., про стягнення боргу із спадкоємця, за касаційною скаргою ОСОБА_3, в інтересах якого діє ОСОБА_6, на ухвалу апеляційного суду Київської області від 15 червня 2016 року,

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 08 квітня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3, в інтересах якого діє ОСОБА_6, звернувся з апеляційною скаргою до апеляційного суду Київської області.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 27 квітня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_3, в інтересах якого діє ОСОБА_6, було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 15 червня 2016 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі ст. ст. 121, 297 ЦПК України.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, в інтересах якого діє ОСОБА_6, просить скасувати ухвалу апеляційного суду й справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судом норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІ (1402-19) "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив із того, що скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження, установленого ч. 2 ст. 294 ЦПК України, поважні причини пропущення такого строку відсутні.

Проте з такими висновками апеляційного суду повністю погодитись не можна виходячи з наступного.

Пропустивши строк апеляційного оскарження й звернувшись до апеляційного суду із заявою про поновлення цього строку, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_6 посилалась на те, що вказаний строк пропущено з поважних причин, оскільки повний текст рішення вона отримала 14 квітня 2016 року, а з апеляційною скаргою звернулась 25 квітня 2016 року, оскільки 24 квітня 2016 року припадало на вихідний день.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 3 ст. 297 ЦПК України апеляційний суд за заявою особи може поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження судового рішення у разі наявності поважних причин пропущення цього строку.

Визнавши причини пропущення строку апеляційного оскарження неповажними та дійшовши висновку про відсутність підстав для його поновлення, апеляційний суд виходив із того, що присутність представника ОСОБА_3 - ОСОБА_7 під час проголошення рішення суду від 08 квітня 2016 року породжує такі ж правові наслідки, як для ОСОБА_3 так і для інших його представників.

Проте суд апеляційної інстанції позицію та доводи заявника щодо причини пропуску строку не з'ясував і не забезпечив йому можливість обґрунтувати свої твердження.

Згідно зі ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не беруть участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права та обов'язки, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Таким чином, апеляційний суд належним чином не з'ясував причини пропущення заявником строку апеляційного оскарження та підстав для його поновлення, що є порушенням наведених вище норм права.

Ураховуючи наведене, ухвала апеляційного суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України не може вважатися законною й підлягає скасуванню, а справа направленню до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3, в інтересах якого діє ОСОБА_6, задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Київської області від 15 червня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.