359/5245/15-ц Про стягнення заборгованості за кредитним договором - 25.01.2017 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" на заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 15 серпня 2016 року,

У червні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі - ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів") звернулося до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 19 липня 2012 року між публічним акціонерним товариством "Платинум Банк" (далі - ПАТ "Платинум Банк"), правонаступником якого є ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів", і ОСОБА_3 укладено кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 8 584 грн 38 коп. на строк до 19 липня 2013 року зі сплатою 20 % річних за користування кредитом. Взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконувала, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 10 160 грн 05 коп., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 6 592 грн 77 коп., заборгованість за процентами в розмірі 1 241 грн 94 коп. та пеня в розмірі 2 325 грн 34 коп.

Ураховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_3 на його користь заборгованість за кредитним договором від 19 липня 2012 року у розмірі 10 160 грн 05 коп.

Заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 15 серпня 2016 року, в задоволенні позову ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів", суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження переходу від ПАТ "Платинум Банк" до позивача права вимоги за кредитним договором від 19 липня 2012 року.

Проте погодитись із такими висновками судів не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Судом установлено, що 19 липня 2012 року між ПАТ "Платинум Банк" і ОСОБА_3 укладено кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 8 584 грн 38 коп. на строк до 19 липня 2013 року зі сплатою 20 % річних за користування кредитом. Взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконувала, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Так, 19 червня 2013 року ПАТ "Платинум Банк" уклало з ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" договір факторингу, за умовами якого ПАТ "Платинум Банк" відступило позивачу право вимоги до ОСОБА_3 за кредитним договором.

Отже, новим кредитором ОСОБА_3 стало ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів".

Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуваннюобставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Проте суд першої інстанції не роз'яснив ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" обов'язок надати докази, якщо суд вважав їх обов'язковими для вирішення спору, зокрема, копію акта прийому-передачі реєстру заборгованостей за договором факторингу від 19 червня 2013 року.

Крім того, не виконавши вимоги ч. 4 ст. 10, ст. 11 ЦПК України, суд першої інстанції також у порушення ч. 4 ст. 74, ст. 158 ЦПК України не повідомив належним чином позивача про час та місце розгляду справи, що й потягло за собою неповноту встановлення фактичних обставин у справі, що мають значення для правильного вирішення спору.

Також п. 9.1 договору факторингу передбачено, що умови даного договору, доповнень і додатків до нього, а також інформація, що стала відомою сторонам під час виконання цього договору є суворо конфіденційними і не підлягають розголошенню. Інформація визнається конфіденційною і не підлягає розголошенню, коли вона стосується прав та обов'язків, інтересів або ділової репутації кожної зі сторін та боржників.

Отже, ураховуючи умови договору факторингу, ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" подало до апеляційного суду на підтвердження відступлення йому права вимоги до ОСОБА_3 за кредитним договором належним чином завірені копії акта прийому-передачі реєстру заборгованості за договором факторингу від 19 червня 2013 року та акта прийому-передачі інформації згідно з реєстром заборгованості за договором факторингу від 19 червня 2013 року.

Відповідно до положень ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.

Проте вимога суду першої або апеляційної інстанцій щодо подання оригіналу договору факторингу до ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" не надходила, при цьому в матеріалах справи відсутнє й відповідне клопотання відповідача.

Також суди не врахували, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Проте суди у порушення вимог ст. ст. 212 - 214, 303, 315 ЦПК України на зазначені положення закону уваги не звернули; не з'ясували належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог; які правовідносини сторін випливають з установлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; не перевірили доводів позивача й не надали належної правової оцінки поданим ним доказам; не врахували, що кредитна заборгованість не погашалась боржником ні первісному кредитору, ні його правонаступнику та дійшли передчасного висновку про відмову в задоволенні позову.

За таких обставин, коли фактичні обставини для правильного вирішення справи не встановлені, судові рішення не можуть вважатись законними і обґрунтованими та в силу ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, під час розгляду якої суду належить урахувати викладене, дати відповідну правову оцінку доводам і запереченням сторін та ухвалити судове рішення відповідно до установлених обставин і вимог закону.

При новому розгляді апеляційному суду слід звернути увагу на обов'язкову правову позицію, висловлену Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2015 року № 6-979цс15, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні відповідних норм права.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" задовольнити частково.

Заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 15 серпня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.