Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Журавель В.І.,

Закропивного О.В., Хопти С.Ф.,

розглянувши в судовому засіданні справуза заявою ОСОБА_3 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 26 липня 2016 року,

У березні 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою, в якій просила суд поновити пропущений нею строк для пред'явлення виконавчого документадо виконання, посилаючись на те, щорішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19 червня 2013 року ОСОБА_5зобов'язано сплатити на її користь різницю в частках вартості житлового будинку в розмірі 40 911 грн 99 коп. Вказане рішення набрало законної сили в цій частині 7 квітня 2014 року. Проте воназвернулась до суду із заявою про роз'яснення судового рішення. Оскільки строк пред'явлення до виконання виконавчого листа закінчився у квітні 2015 року, а ухвала від 22 жовтня 2015 року про роз'яснення рішення суду від 19 червня 2013 року набрала законної сили лише 10 грудня 2015 року, то ОСОБА_3 вважала, що пропустила строк з поважних причин.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 26 липня 2016 року, у задоволенні заяви ОСОБА_3 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, та постановити нову ухвалу про задоволення її заяви.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Залишаючи без задоволення заяву ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що виконавчий лист в частині зобов'язання ОСОБА_5 сплатити на користь ОСОБА_3 різницю в частках вартості житлового будинку в розмірі 40 911 грн 99 коп. не був пред'явлений заявником до виконання і ним в судовому засіданні не було доведено поважності пропущеннястроку для пред'явлення його до виконання.

Апеляційний суд погодився з такими висновками суду першої інстанції, зазначивши також, що факт звернення до суду із заявою про роз'яснення суду не може вважатись поважною причиною пропущення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки рішення в частині зобов'язання однієї особи сплатити кошти іншій особі є чітким, зрозумілим та ухваленим відповідно з позовними вимогами ОСОБА_3, тому роз'яснень не потребувало. Отже, зазначене звернення ніяким чино не перешкоджало заявнику отримати в суді виконавчий лист в частині зобов'язання сплатити визначені судовим рішенням грошові кошти та пред'явити його до виконання.

Проте повністюпогодитись із таким висновкомапеляційного суду не можна.

Відповідно до положень ст. ст. 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Справа розглядається в апеляційному суді за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими законом.

Зміст ухвали суду апеляційної інстанції передбачено в ст. 315 ЦПК України, в якій, зокрема, зазначаються: узагальнені доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі; встановлені судом першої інстанції обставини; мотиви, з яких апеляційний суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався; у разі відхилення апеляційної скарги зазначаються мотиви її відхилення.

Таким вимогам закону судове рішення апеляційної інстанції не відповідає.

Частиною 1 ст. 371 ЦПК України передбачено, що стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Судом установлено, що рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19 червня 2013 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя задоволено частково, зокрема, зобов'язано ОСОБА_5 сплатити на користь ОСОБА_4 різницю в частках вартості житлового будинку в розмірі 40 911 грн 99 коп.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 7 квітня 2014 року рішення Фастівського міськрайонного суду від 19 червня 2013 року в частині поділу рухомого майна скасовано, ухвалено в цій частині нове, яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_4 про поділ рухомого майна подружжя. Рішення суду в частині поділу в натурі житлового будинку з надвірними будівлями змінено, доповнено резолютивну частину абзацом такого змісту: "Зобов'язати ОСОБА_5 провести за свій рахунок ремонтно-будівельні роботи по забезпеченню ізольованого користування приміщеннями будинку, визначені відповідно до висновку повторної судової будівельно-технічної експертизи від 9 січня 2013 року, а саме: влаштувати вхідний проріз у приміщенні 1-4 для входу в будинок, замурувати дверний проріз між приміщеннями 1-2 та 1-3, влаштувати перегородку поперек кімнати 1-4 на відстані 1,2 м від однієї сторони кімнати та 3,75м довжиною 2,20 м, влаштувати вхідний дверний проріз між приміщеннями 1-4 та 1-4*". В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 10 грудня 2015 року, роз'яснено рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19 червня 2013 року, а саме в резолютивній частині абзац "зобов'язати" слід розуміти як "стягнути" з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 різницю в частках вартості житлового будинку в розмірі 40 911 грн 99 коп.

Звертаючись із заявою про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, ОСОБА_3 посилалась на те, що 6 червня 2014 року у зв'язку з відмовою ОСОБА_5 добровільно виконувати судове рішення від 19 червня 2013 року Фастівським міськрайонним судом Київської області видано виконавчий лист. Проте постановою державного виконавця від 13 червня 2014 року відмовлено у прийнятті до провадження зазначеного виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання та роз'яснено про необхідність пред'явити для примусового виконання два виконавчих документи, а саме виконавчий лист зобов'язального характеру та виконавчий лист про стягнення коштів, у зв'язку з чим вона звернулась до суду із заявою про роз'яснення рішення.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", який діяв на час виникнення спірних правовідносин, державнийвиконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення,зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому ЦПК України (1618-15) та Закон України "Про виконавче провадження" (1404-19) не містять вичерпного переліку поважних причин, які можна враховувати при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, зокрема, пред'явлення виконавчого листа до виконання; вони враховуються у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

Вирішуючи питання про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконанняапеляційний суд на зазначене уваги не звернув та всупереч вимогам ст. ст. 212 - 214, 315 ЦПК України наведені в заяві ОСОБА_3 доводи належним чином не перевірив та дійшов передчасного висновку про залишення без змін ухвали суду першої інстанції, не врахувавши, що судове рішення про відмову у поновленні строкудля пред'явлення виконавчого документа до виконання є перепоною в завершенні судового провадження.

За таких обставин ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнитичастково.

Ухвалу апеляційного суду Київської області від 26 липня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.