Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Писаної Т.О., Мазур Л.М., ПоповичО.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 30 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 09 березня 2016 року,

У жовтні 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "Приватбанк") звернулося до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 14 серпня 2013 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_4 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у розмірі 25 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

ПАТ КБ "Приватбанк" зазначив, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав, допустив утворення заборгованості, яка станом на 31 липня 2015 року склала 37 564 грн 76 коп, яку і просив стягнути з відповідача.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 30 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 09 березня 2016 року, у задоволенні позову ПАТ КБ "Приватбанк" відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати судові рішення, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.

Суди, відмовляючи у задоволенні позову на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), обґрунтовано виходили з того, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів (ст. ст. 57, 60 ЦПК України) на підтвердження укладення з відповідачем кредитного договору від 14 серпня 2013 року. Судами правильно зазначено, що наявна в матеріалах справи анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ КБ "ПриватБанк" від 27 листопада 2012 року не може бути доказом укладення спірного кредитного договору від 14 серпня 2013 року.

Таким чином суди дійшли правильного висновку про те, що за відсутності кредитного договору від 14 серпня 2013 року, позовні вимоги про стягнення за ним заборгованості є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Доводи касаційної скарги про те, що відповідач стала клієнтом банку саме 14 серпня 2013 року та отримала кредитну картку з кредитним лімітом 25 000 грн є необґрунтованими, оскільки жодних доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надано.

Із матеріалів справи та змісту судових рішень не вбачається, що судом при вирішенні спору допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 30 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 09 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.