Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Фаловської І.М., Висоцької В.С., Гримич М.К.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про встановлення порядку користування будинком та усунення перешкод в користуванні житлом, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 14 грудня 2015 року,

У грудні 2014 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись до суду із вказаним позовом, в якому остаточно просили усунути перешкоди у користуванні належною їм часткою їх майна, а саме, житловим будинком АДРЕСА_1

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 червня 2010 року за позивачами визнано право власності по ј частині вказаного жилого будинку, разом з цим власником іншої частини будинку, є відповідач по справі. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 стверджують, що на даний час, вони не мають можливості зареєструвати за собою право власності, так як потрапити до себе на подвір'я їм та співробітниками БТІ не вдається, що позбавляє їх можливості в повному обсязі розпоряджатись своїм майном,у зв'язку з чим вони звернулись до суду із вказаним позовом.

Заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 14 грудня 2015 року, задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Усунуто перешкоди у користуванні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 належною часткою їх майна по ј частині жилого АДРЕСА_1, шляхом усунення перешкод доступу з боку ОСОБА_6

У касаційній скарзі ОСОБА_6, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу передати на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 червня 2010 року по справі № 2-113/2010, за ОСОБА_4 та ОСОБА_5визнано право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, по ј частині жилого будинку АДРЕСА_1

Власником іншої частини житлового будинку є ОСОБА_6.

Також встановлено, що позивачі не можуть потрапити до себе на подвір'я та в свою частину будинку, у зв'язку тим, що відповідач чинить перешкоди та не надає змоги спеціалістам БТІ потрапити на подвір'я для здійснення обмірів, що необхідно їм для проведення реєстрації право власності у установленому законом порядку та виготовлення технічного паспорту.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст. 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Ухвалюючи рішення про задоволення заявлених позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_5, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, відповідно до вимог статей 10, 11, 60 ЦПК України дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для усунення перешкод позивачам у користуванні належною їм часткою майна, оскільки власник має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Крім того, апеляційний суд відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, та обґрунтовано залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій і при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги на правильність висновків судів не впливають та їх не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 14 грудня 2015 рокузалишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.