Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Іваненко Ю.Г., Маляренка А.В., Ступак О.В., розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про реальний поділ житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, виділення в натурі у власність реальної 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 на заочне рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 14 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 24 травня 2016 року,

У вересні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, обґрунтовуючи який вказав, що під час шлюбу із ОСОБА_5 за спільні кошти 05 вересня 2007 року було набуте домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку, літньої кухні, тамбуру, господарського будинку, навісу, погребу, воріт, огорожі, криниці.

Рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 27 червня 2012 року шлюб між ними було розірвано.

Посилаючись на те, що через неприязні стосунки між ним та відповідачем вирішити спір щодо поділу домоволодіння не можуть, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити та провести між ними реальний поділ житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами в рівних частинах, виділити йому в натурі у власність реальну 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по 4 варіанту експертизи та стягнути з відповідача понесені ним судові витрати по справі.

Заочним рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 14 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 24 травня 2016 року, в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про реальний поділ житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, виділення в натурі у власність реальної 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, відмовлено.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншим.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що підстав для поділу спірного домоволодіння та виділення в натурі у власність Ѕ частини спірного домоволодіння з надвірними спорудами та будовами відповідно до запропонованого варіанту № 4, визначеного у висновку експерта від 20 січня 2016 року № 527/15-22 немає, оскільки він не відповідає інтересам позивача та суперечить нормам чинного законодавства.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, про те, що варіант № 4, визначений у висновку експерта відповідає вимогам законодавства, а також те що суди не вирішили спір про поділ житлового будинку по суті, оскільки не здійснили поділ домоволодіння, є безпідставними та спростовуються встановленими по справі обставинами.

Так, судами попередніх інстанцій установлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 19 вересня 1998 року по 27 червня 2012 року.

ОСОБА_7 змінив ім'я на ОСОБА_4, про що в книзі реєстрації зміни імені від 08 грудня 2011 року зроблено відповідний актовий запис за № 65.

За час спільного проживання сторонами було придбано домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку, літньої кухні, тамбуру, господарського будинку, навісу, погребу, воріт, огорожі, криниці, що підтверджено договором купівлі-продажу від 05 вересня 2007 року, зареєстрованого у реєстрі за № 2930, державну реєстрацію якого проведено у Борщівському районному бюро технічної інвентаризації, згідно витягу від 03 жовтня 2007 року за № 16152195, де власником зазначено ОСОБА_5 Сторони в даному будинку не проживають.

Як вбачається із висновку експерта від 20 січня 2016 року № 527/15-22, що дійсна (ринкова) вартість 1/2 частини житлового будинку без врахування вартості земельної ділянки, яка знаходиться під цим житловим будинком станом на день проведення дослідження становить 24 565 гривень. Дійсна ринкова вартість 1/2 частини житлового будинку станом на день дослідження, визначена витратним підходом, становить 90 679 грн.

Експертом пропонуються 4 варіанти поділу будинковолодіння між двома співвласниками по 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями, та зазначено будівельні роботи, які потрібно буде виконати сторонами по реконструкції, переплануванню та переобладнанню будинку для роздільного користування будинком та літньою кухнею, при цьому частина майна залишається у їх спільному користуванні.

Крім того, встановлено, що із позовом про встановлення порядку користування та сплату йому грошової компенсації при неможливості виділення частки в натурі, ОСОБА_4 не звертався, що не заперечувалось його представником.

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 відхилити.

Заочне рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 14 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 24 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.