Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

суддів: Завгородньої І.М., Мазур Л.М., Попович В.О., розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кіровограді Кіровоградської області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кіровоградській області, Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про визнання дій посадових осіб неправомірними, стягнення заборгованості та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 15 червня 2016 року,

У серпні 2015 року позивач звернувся до суду з даним позовом, зазначивши в його обгрунтування, що ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 24 лютого 2014 року, яка набрала законної сили, затверджено звіт ліквідатора - арбітражного керуючого Ретьмана О.А., ліквідаційний баланс відкритого акціонерного товариства "Кіровоградбуд" (далі - ВАТ "Кіровоградбуд") та визнано товариство банкрутом. Провадження у справі припинено.

В судовому рішенні зазначено про зобов'язання Відділення виконавчої дирекції Фонду у м. Кіровограді відшкодувати заборгованість банкрута - ВАТ "Кіровоградбуд" з відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом на виробництві, перед кредиторами: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10

Зазначив, що кредиторська заборгованість, яка внесена в реєстр вимог кредитора, не вважалася погашеною, а кошти в сумі 27 787 гривень 89 копійок підлягали сплаті на його користь Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кіровограді (далі - Фонд).

Посилаючись на те, що кошти до теперішнього часу не виплачені, у зв'язку з чим він звертався з відповідною заявою до начальника Відділення виконавчої дирекції Фонду в м. Кіровограді, однак отримав лист за підписом в.о. начальника Осадчої О.М. про відмову у проведенні виплат з посиланням на відсутність підстав для виконання ухвали господарського суду Кіровоградської області від 24 лютого 2014 року, оскільки правовідносини в межах цієї справи виникли між кредитором і боржником.

Не погодившись, він звернувся до начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області Чеченіної О.О. та директора Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Акопяна В.Г. із скаргами на незаконну бездіяльність ОсадчоїО.М. щодо умисного невиконання ухвали господарського суду Кіровоградської області від 24 лютого 2014 року, однак отримав аналогічні відповіді про відсутність правових підстав для проведення виплат з рекомендацією звернутися до суду.

На підставі п. 3 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України від 23 вересня 1999 року "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) просив суд визнати неправомірними дії в.о. начальника Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кіровограді Осадчої О.М., Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області Чеченіної О.О., заступника директора Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України П. Сливкіна щодо відмови в проведенні на його користь виплат кредиторської заборгованості, пов'язаної з каліцтвом, спричиненим умовами виробництва; стягнути з відповідачів на його користь в солідарному порядку кредиторську заборгованість на підставі рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 11 жовтня 2004 року в розмірі 22 250 гривень 24 копійки, інфляційні виплати від суми боргу, визначеної вказаним рішенням, станом на 21 березня 2016 року у розмірі 17 844 гривні 10 копійок, 3% річних в розмірі 1 419 гривень 14 копійок, кредиторську заборгованість відповідачів, визнаної ВАТ "Кіровоградбуд" у розмірі 1 537 гривень 65 копійок, інфляційні виплати від суми боргу 1 537 гривень 65 копійок.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 15 червня 2016 року, у задоволенні позову - відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з правилами ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. При цьому суд касаційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість постановлених судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, та доводів касаційної скарги.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 24 лютого 2014 року (яка набрала законної сили) ВАТ "Кіровоградбуд" визнано банкрутом, затверджено ліквідаційний баланс, товариство ліквідовано, провадження у справі припинено, вимоги кредитора ОСОБА_4 в розмірі 23 787 гривень 89 копійок по шкоді, завданій трудовим каліцтвом, як заборгованість встановлена рішеннями Кіровського районного суду міста Кіровограда від 16 травня 2002 року. У реєстрі вимог кредиторів банкрута зазначено, що позивач заявив вимоги на суму 25 333 гривні 99 копійок, які визнані боржником та із вказаної суми в процесі ліквідації товариства позивачеві виплачено 1 546 гривень 10 копійок.

19 грудня 2001 року особову справу позивача передано підприємством до відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, яке проводить поточні виплати відшкодування втраченого заробітку і на час передачі заборгованість потерпілому складала 64 гривні 27 копійок.

Пунктом 3 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) передбачено, що заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом (дата набрання чинності - 01 квітня 2001 року) підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Встановивши, що ВАТ "Кіровоградбуд" на час набрання чинності Закону не було ліквідовано (припинило діяльність як юридична особа 06 березня 2014 року), суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що п. 3 Прикінцевих та Перехідних положень Закону не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Оскільки Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області діє на підставі Положення про управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кіровоградській області, затвердженого наказом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 21 березня 2011 року № 209, яким не передбачені будь-які обов'язки управління Фонду щодо проведення виплат, суди дійшли обгрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог про визнання неправомірними дій відповідачів щодо відмови в проведенні виплат кредиторської заборгованості та стягнення моральної шкоди на користь позивача.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 15 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.