Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Єрьоміна А.В.(головуючий); Горбатюка С.А., Кравцова О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Круп'яний двір" до Одеської митниці ДФС про скасування рішень про коригування митної вартості та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення, за касаційною скаргою Одеської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року і ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2016 року, -

У грудні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Круп'яний двір" (далі - ТОВ "Круп'яний двір", позивач) звернулося до суду з позовом до Одеської митниці ДФС (далі - відповідач), в якому з уточненням позовних вимог просило скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товарів № 500060006/2015/000069/2, № 500060006/2015/000070/2 від 12.11.2015;

- картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення № 500060006/2015/00108, № 500060006/2015/00109 від 11.11.2015.

В обґрунтування позовних вимог, ТОВ "Круп'яний двір" зазначає, що за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, відповідачем відмовлено йому у прийнятті митних декларацій та оформлено картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060006/2015/00108, № 500060006/2015/00109.

Застосувавши інший метод визначення митної вартості товарів ніж заявлений ТОВ "Круп'яний двір", відповідачем прийняті рішення про коригування митної вартості товарів № 500060006/2015/000069/2, № 500060006/2015/000070/2 від 12.11.2015.

Підставою для прийняття оскаржуваних рішень відповідач вважає те, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не може бути прийнятий у зв'язку із наданням декларантом або уповноваженою ним особою документів, які містять неповні відомості, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення ним митної вартості товару.

Вважаючи, що такі дії та рішення відповідача не відповідають вимогам чинного законодавства стосовно порядку митного оформлення товарів та застосування методів визначення митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови контролюючого органу.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2016 року, позов задоволено. Скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 500060006/2015/000069/2, № 500060006/2015/000070/2 від 12.11.2015. Скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці ДФС № 500060006/2015/00108, № 500060006/2015/00109 від 11.11.2015.

У касаційній скарзі Одеська митниця ДФС, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ "Круп'яний двір", посилаючись на законність судових рішень, просить залишити їх без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 20.08.2015 між компанією Marvel Agro Commodities та ТОВ "Круп'яний двір" укладено контракт № 20/08/15-01.

Відповідно до п.п.1.1. вказаного контракту продавець зобов'язується у порядку та на умовах, передбачених даним контрактом, поставити та передати у власність покупця рис(товар), а покупець прийняти та оплатити товар.

20.08.2015 між компанією Marvel Agro Commodities та ТОВ "Круп'яний двір" укладено контракт № 20/08/15-02.

Відповідно до п.п.1.1. цього контракту продавець зобов'язується у порядку та на умовах, передбачених даним контрактом, поставити та передати у власність покупця рис (товар), а покупець прийняти та оплатити товар.

05.11.2015 ТОВ "Круп'яний дім" подало до Одеської митниці ДФС митні декларації:

№ 500060006/2015/010301 для здійснення митного оформлення товару "рис пакистанський довгозернистий: повністю обрушений, не пропарений, врожай 2014-2015 років довгозернистий вибілений рис LONG GRAIN MILLED WHITE RISE IRRI-6" (середня довжина зерна 6,4 мм) із співвідношенням довжини і ширини більше 3, шліфований, 8,59% дроблених зерен, для продовольчих цілей (ДСТУ 6292-93), не у первинній упаковці, розфасований у поліпропіленові мішки по 25 кг., не для роздрібної торгівлі, для подальшого розфасування, всього 78000 кг.;

№ 500060006/2015/010302 для здійснення митного оформлення товару "рис пакистанський довгозернистий: повністю обрушений, не пропарений, врожай 2014-2015 років довгозернистий вибілений рис LONG GRAIN MILLED WHITE RISE IRRI-6" (середня довжина зерна 6,4 мм) із співвідношенням довжини і ширини більше 3, шліфований, 8,59% дроблених зерен, для продовольчих цілей (ДСТУ 6292-93), не в первинній упаковці, розфасований у поліпропіленові мішки по 25 кг., не для роздрібної торгівлі, для подальшого розфасування, всього 78000 кг.

Разом із зазначеними деклараціями позивачем до митного органу було подано: зовнішньоекономічні контракти, рахунки-фактури, пакувальні листи, коносамент, міжнародні автомобільні накладні, висновки експертних організацій про вартісні характеристики товару, платіжні доручення, сертифікати походження товару, страхові поліси та інші документи.

У зв'язку з виникненням у митного органу сумніву стосовно достовірності наданих декларантом до митного оформлення відомостей позивачу запропоновано надати додаткові документи.

Однак, додаткових документів позивачем додано не було.

11.11.2012 відповідачем складені картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення № 500060006/2015/00108, № 500060006/2015/00109

12.11.2012 Одеською митницею ДФС прийняті такі рішення про коригування митної вартості товарів:

№ 500060006/2015/000069/2 з використанням резервного методу, зазначивши, що у наданих позивачем документах містяться розбіжності, а саме: - умови поставки С, вказані у перелічених вище документах (інвойс, прас-лист, калькуляція, декларація країни відправлення, контракт) не відповідають позначкам, які містяться у "ІНКОТЕРМС-2010" та не відповідають даним зазначеним у МД гр.20., а саме "СFR"; у поданої МД та протоколу випробувань від 02 листопада 2015 року № 1592 не вказано ґатунок рису, що впливає на його вартість; маркування, яке вказане на мішках, не містить інформації, що саме рис "IRRI -6" знаходиться у мішках; згідно маркування на мішках виробництво рису - вересень 2015 року, а у МД № 500060006/2015/010301 вказано виробництво 2014-2015 року; прайс-лист виробника датований 17 серпня 2015 року, тоді як контракт був укладений тільки 20 серпня 2015 року; не виконані умови оплати за товар згідно з п.4.1.3 контракту, що не дає змогу ідентифікувати дану поставку;

№ 500060006/2015/000070/2 з використанням резервного методу, зазначивши, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: - умови поставки С, вказані у перелічених вище документах (інвойс, прас-лист, калькуляція, декларація країни відправлення, контракт) не відповідають позначкам, які містяться у "ІНКОТЕРМС-2010" та не відповідають даним зазначеним у МД гр.20., а саме "СFR"; у поданої МД та протоколу випробувань від 02 листопада 2015 року № 1593 не вказано ґатунок рису, що впливає на його вартість; маркування, яке вказане на мішках, не містить інформації, що саме рис "IRRI -6" знаходиться у мішках; згідно маркування на мішках виробництво рису-вересень 2015 року, а у МД № 500060006/2015/010302 вказано виробництво 2014-2015 року; прайс-лист виробника датований 17 серпня 2015 року, тоді як контракт був укладений тільки 20 серпня 2015 року; не виконані умови оплати за товар згідно з п.4.1.3 контракту, що не дає змогу ідентифікувати дану поставку.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем до митного органу надані усі необхідні документи на підтвердження заявленої вартості товару за ціною договору, щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з вказаним висновком судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 51 Митного кодексу України (далі - МК) митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

У статті 57 МК передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплено в статті 58 МК.

За змістом частин 4, 5 статті 58 МК митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно з вимогами частин 1, 2, 3, 5 статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Судами встановлено, що митним органом від декларанта вимагалось надати додаткові документи на підтвердження митної вартості товару в зв'язку з виникненням сумніву стосовно достовірності наданих декларантом до митного оформлення відомостей.

Між тим, судами зазначено про ненадання митним органом доказів на підтвердження, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, а тому витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товару.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства, для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи та митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, суди дійшли до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних рішень Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів, а відтак про задоволення позову.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій і доводи касаційної скарги його не спростовують.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного суду України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -

Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС - відхилити, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року і ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235- 244-2 КАС України.