Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Коротуна В.М., Завгородньої І.М., Мазур Л.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 10 грудня 2015 року,

ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).

На обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що 24 листопада 2014 року внаслідок ДТП її автомобіль отримав механічні пошкодження. Постановою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 грудня 2014 року відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Позивач неодноразово зверталася до відповідача з пропозицією про відшкодування завданої шкоди, але відповідач пропозиції ігнорував. Згідно з висновком експерта за результатами проведення автотоварознавчого дослідження від 29 січня 2015 року за № 04-14 вартість відновлюваного ремонту автомобіля становить 72 465 грн.

Враховуючи викладене, позивач просила стягнути на її користь з ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 72 465 грн.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 10 грудня 2015 року, позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 72 465 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення судів першої й апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІ "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, з урахуванням висновку автотоварознавчого дослідження суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_6 від 29 січня 2015 року № 04/14, дійшов обґрунтованого висновку про те, що матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП повинен відшкодовувати ОСОБА_5, оскільки його вину встановлено постановою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 грудня 2014 року, в якій підтверджено адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП (ч. 4 ст. 61 ЦПК України).

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваних рішень та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій щодо їх оцінки.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 10 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.