Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Леванчука А.О., Дьоміної О.О., Іваненко Ю.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_4 на постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчого провадження, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 30 серпня 2016 року,

У червні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду із вищезазначеною скаргою, посилаючись на те, що 28 травня 2016 року їй стало відомо про те, що постановою старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Желтіковою О.А. від 10 травня 2016 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 50910115 на виконання виконавчого листа № 2/759/284/13, виданого 28 квітня 2014 року.

Заявник вважала, що вищезазначена постанова є незаконною і підлягає скасуванню, оскільки на момент її винесення існувало виконавче провадження № 43274081, яке було відкрито на виконання цього самого виконавчого листа № 2/759/284/13, виданого 28 квітня 2014 року, а відкриття двох виконавчих проваджень за одним виконавчим документом законом не передбачено. До того ж у матеріалах виконавчого провадження відсутня заява про примусове виконання рішення, а отже були відсутні і підстави для відкриття виконавчого провадження, передбачені ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження".

У зв'язку з цим ОСОБА_4 просила про визнання рішення, дії (бездіяльності) державного виконавця протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 50910115 від 10 травня 2016 року.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16 червня 2016 року у задоволенні скарги ОСОБА_4 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати у сумі 551 грн 20 коп.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 30 серпня 2016 року ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 16 червня 2016 року скасовано в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь держави судових витрат у сумі 551 грн 20 коп. В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи частково апеляційну скаргу ОСОБА_4, суд апеляційної інстанції правильно виходив із того, що відсутні підстави для визнання рішення, дії (бездіяльності) державного виконавця протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 50910115 від 10 травня 2016 року, оскільки державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови діяв у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) і порушень прав заявника не встановлено. При цьому апеляційний суд правильно скасував ухвалу суду першої інстанції в частині стягнення судового збору.

За таких обставин наведені в касаційній скарзі доводи заявника є безпідставними і правильність вищезазначених висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За таких обставин ухвалу апеляційного суду слід залишити без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, ухвалу апеляційного суду м. Києва від 30 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.