Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Демяносова М.В.,

Дьоміної О.О.,

Ступак О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Київської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, про приведення об'єкту у первісний стан, за касаційною скаргою Київської районної адміністрації Одеської міської ради на рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 04 лютого 2016 року,

Київська районна адміністрація Одеської міської ради звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, про приведення об'єкту у первісний стан, посилаючись на те, що ОСОБА_7 на праві власності належить двокімнатна квартира АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 28 серпня 2013 року, квартира розташована на четвертому поверсі дев'ятиповерхового житлового будинку.

17 вересня 2013 року працівниками відділу благоустрою Київської районної адміністрації Одеської міської ради при обстеженні прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 самовільно, без затвердженої у встановленому законом порядку проектної документації та дозволу розширено існуючий балкон на 18 кв. м.

Розпорядженням Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 23 червня 2014 року № 436 ОСОБА_4 зобов'язано привести самочинно реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 у попередній стан шляхом демонтажу самочинно реконструйованого балкону, але вказаний об'єкт нерухомого майна не приведено у відповідність до технічного паспорту, виданого КП "ОМБТІ та РОН" 27 березня 2003 року.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 04 лютого 2016 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі Київська районна адміністрація Одеської міської ради просить скасувати судові рішення, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що збільшення балкону відбулося попереднім власником квартири за згодою сусідів, відповідно до висновку судової експертизи демонтування збільшеного балкону без завдання шкоди житловому будинку і суміжним квартирам не є можливим, спірний балкон знаходиться на четвертому поверсі будинку.

Згідно з ч. 2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Судами встановлено, що балкон було реконструйовано попереднім власником квартири НОМЕР_1 - ОСОБА_8 у 2007 році, власники суміжних квартир не заперечували проти зведення балкону до квартири НОМЕР_1. У якості підлоги збільшеного балкону використано залізно-бетонну плиту, що є дахом для балкону на третьому поверсі будинку, всі інші конструкції - це металеві балки та металевий профіль, обшитий з внутрішньої сторони пластиковою вагонкою, а з зовнішньої сторони - полікарбонатом, дах виконано з металевих профільованих листів.

Висновком судової будівельно-технічної експертизи від 03 березня 2015 року № 163/2014 року проведеної судовим експертом ПГІ "Одеський науково-дослідішцький центр експертних досліджень їм. Скибінського С.С." Скибінською Т.М., встановлено, що металева конструкція балкону не порушує права власників суміжних квартир у користуванні квартирами та загальними приміщеннями будинку, демонтувати реконструйований балкон без завдання шкоди житловому будинку і суміжним квартирам не є можливим.

Крім того, як роз'яснено у п. 13 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 6 "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)" (v0006740-12) , вирішуючи позови про знесення самовільно збудованих (прибудованих, надбудованих) балконів, мансард, горищ тощо у багатоповерхових будинках, суди повинні враховувати, що положення ст. 376 ЦК до цих правовідносин не застосовуються.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права при їх ухваленні та в основному зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками судів по їх оцінці.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Київської районної адміністрації Одеської міської ради відхилити, рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 04 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.