Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Маляренка А.В., Демяносова М.В., Леванчука А.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маслоленд" про стягнення коштів за договором позики, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Львівської області від 18 серпня 2016 року,

У грудні 2015 року ОСОБА_4 звернулась із позовом до суду до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маслоленд" (далі - ТОВ "Маслоленд") про стягнення коштів за договором позики.

В обґрунтування позову зазначила, що 20 листопада 2014 року, вона позичила товариству в особі ОСОБА_5 кошти в розмірі 100 000 доларів США. На підтвердження отриманих коштів ОСОБА_5 надав розписку. Вказані кошти відповідачу надавались відповідачу безповоротно за умови виконання своїх зобов'язань, а саме: відповідач зобов'язувався продати їй 27% корпоративних прав ТОВ "Маслоленд" та включити її в число співзасновників. Ці умови відповідач зобов'язувався вчинити до 29 листопада 2014 року. У разі невиконання цих умов відповідач зобов'язувався повернути позичені кошти.

Відповідач виконав лише одну із частин, а саме: 5 грудня 2014 року уклав з нею продаж корпоративних прав. Оскільки протягом року відповідач не включив її в число співзасновників товариства, 9 грудня 2015 року нею було скеровано відповідачу листа про повернення їй 100 000 доларів США.

Таким чином вважає, що відповідач своїми діями, що виявилися у невиконанні взятих на себе зобов'язань порушив її права, а тому просила стягнути з ТОВ "Маслоленд" на її користь 100 000 00 доларів США, що по курсу НБУ станом на 14 грудня 2015 року становить 2 386 009,40 гривень та судові витрати.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 7 червня 2016 року позов задоволено.

Стягнуто з ТОВ "Маслоленд", в особі ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 суму позики в розмірі 100 000 доларів США, що по курсу НБУ станом на 14 грудня 2015 року становить 2 386 009,40 грн. Вирішено питання судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 18 серпня 2016 року, рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволені позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення апеляційного суду скасувати, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-УІІІ "Про судоустрій статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із безпідставності заявлених позовних вимог.

Як встановлено в судовому засіданні, спірний договір позики було укладено між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, не зважаючи на те, що у розписці міститься відбиток печатки ТОВ "Маслоленд", адже матеріали справи не містять відомостей щодо отримання вказаних коштів саме товариством (чеки, касові ордери, тощо).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобов'язаний повернути суму позики в строк та в порядку, що передбачені договором.

Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов'язання, має містити умови отримання позичальником в борг із зобов'язанням її повернення та дати отримання коштів.

В матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_5 отримуючи спірні кошти діяв в інтересах ТОВ "Маслоленд".

Відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Висновок апеляційного суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на доказах, яким дана правильна оцінка.

Зі змісту рішень і доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені у ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Львівської області від 18 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.