Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Іваненко Ю.Г., Дьоміної О.О., Ситнік О.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 січня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 23 березня 2016 року,

У вересні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, обґрунтовуючи який зазначив, що 16 липня 2009 року був призначений на посаду фінансового директора Відкритого акціонерного товариства "Укртранснафта" (далі - ВАТ "Укртранснафта"), відповідно до наказу від 15 липня 2009 року № 25/1-к.

Відповідно до наказу від 11 серпня 2009 року № 45/1-к позивач 11 серпня 2009 року був переведений на посаду заступника голови правління з фінансово-економічної політики Відкритого акціонерного товариства "Укртранснафта" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укртранснафта").

Відповідно до наказу ПАТ "Укртранснафта" від 02 червня 2015 року № 95 "Про скорочення посад" посаду позивача скорочено з 02 червня 2015 року у зв'язку з перерозподілом функціональних обов'язків та затвердженням нової організаційної структури апарату управління ПАТ "Укртранснафта". Попередження про наступне звільнення пред'явлено за два місяці до скорочення.

10 серпня 2015 року ОСОБА_4 звільнено з роботи у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, скороченням штату працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Позивач вважає, що звільнення відбулось без законних підстав, а тому підлягає поновленню на посаді директора фінансового із стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 11 серпня 2015 року та стягнення на його користь моральної шкоди в сумі 20 300 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25 січня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23 березня 2016 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншим.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що на момент попередження позивача про наступне вивільнення у відповідача були відсутні вакантні посади в апараті управління в межах однорідних професій і посад. Посада, на яку претендує позивач - директор фінансовий, на момент попередження позивача про наступне звільнення не була вакантною, так як з 23 квітня 2015 року її обіймав ОСОБА_5, що підтверджується копією наказу від 23 квітня 2015 року № 60-к.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, про те, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо змін в організації товариства ПАТ "Укртранснафта", оскільки питання щодо затвердження організаційної структури підприємства належить до компетенції загальних зборів; генеральний директор за статутом затверджує штатний розпис, організаційну структуру філій інших відокремлених підрозділів, дочірніх підприємств товариства, а створення виконавчого органу товариства - "дирекція" на підставі рішення загальних зборів від 07 травня 2015 року не ґрунтується на нормах Закону України "Про акціонерні товариства" (514-17) та відповідачем не дотримано порядок вивільнення, оскільки в наказі про звільнення позивача чітко не зазначено, які ж зміни відбулися в організації виробництва і праці, який відбувся перерозподіл обов'язків, є безпідставними та спростовуються встановленими у справі обставинами.

Так, судами попередніх інстанцій установлено, що відповідно до наказу від 15 липня 2009 року № 25/1-к ОСОБА_4 був призначений на посаду фінансового директора ВАТ "Укртранснафта" за переведенням з ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття".

11 серпня 2009 року ОСОБА_4 переведено на посаду заступника голови правління з фінансово-економічної політики ВАТ "Укртранснафта", згідно до наказу від 11 серпня 2009 року № 45/1-к.

Рішенням загальних зборів акціонерів від 25 жовтня 2012 року № 23 ОСОБА_4 обрано членом правління товариства.

23 квітня 2015 року до штатного розпису працівників апарату управління ПАТ "Укртранснафта" були внесені зміни та введено посаду директора фінансового.

Наказом від 23 квітня 2015 року № 60-к на посаду директора фінансового призначено ОСОБА_5

Рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ "Укртранснафта" від 07 травня 2015 року № 37 внесено зміни до статуту товариства, які зареєстровані 13 травня 2015 року, відповідно до яких було створено новий колегіальний виконавчий орган товариства, який здійснює управління його поточною діяльністю - дирекцію та рішенням загальних зборів акціонерів від 13 травня 2015 року № 39 припинено повноваження членів правління товариства.

Наказом від 18 травня 2015 року № 78 затверджено тимчасовий розподіл обов'язків між членами дирекції ПАТ "Укртранснафта".

На виконання рішення загальних зборів акціонерів ПАТ "Укртранснафта" від 13 травня 2015 року № 39, відповідно до змін до статуту товариства, зареєстрованих 13 травня 2015 року, а також у зв'язку з перерозподілом функціональних обов'язків та затвердженням нової організаційної структури апарату управління ПАТ "Укртранснафта" видано наказ від 02 червня 2015 року № 95 "Про скорочення посад", відповідно до якого скорочено такі посади, а саме: перший заступник голови правління - головний бухгалтер; заступник голови правління з фінансово-економічної політики; заступник голови правління - директор з безпеки та охорони; заступник голови правління - комерційний директор та директор з організаційно-правової роботи.

Попередженням про скорочення посади та наступне звільнення від 08 червня 2015 року ОСОБА_4 повідомлено про скорочення його посади та наступне звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України, а також про відсутність підходящої роботи та вакантних посад в апараті управління товариства, про що свідчить особистий підпис.

ПАТ "Укртранснафта" листом від 02 липня 2015 року № 26-03/398/2867 запропоновано позивачу іншу роботу за вакантними посадами у філіях ПАТ "Укртранснафта" та попереджено, що у разі ненадання письмової відповіді на дану пропозицію щодо працевлаштування до 17 липня 2015 року, адміністрація буде вважати відсутність письмової відповіді - відмовою у працевлаштуванні.

Наказом від 05 серпня 2015 року № 183-К ОСОБА_4 було звільнено з роботи з 10 серпня 2015 року у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці та скороченням штату працівників з наданням пільг і компенсацій, передбачених чинним законодавством України.

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 січня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 23 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.