Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Фаловської І.М., Гримич М.К., Кафідової О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_4 про перегляд ухвали апеляційного суду Полтавської області від 11 червня 2015 року в зв'язку із нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Берізка" про визнання незаконним рішення від 14 липня 2013 року, зобов'язання вчинити дії, внести запис до трудової книжки, провести розрахунок при звільненні, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 25 травня 2016 року,

У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до апеляційного суду з заявою про перегляд ухвали від 11 червня 2015 року за нововиявленими обставинами в частині стягнення судових витрат на правовому допомогу, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що договір про надання правової допомоги, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, не є таким документом, який надавав би право ОСОБА_6 приймати участь у справах в якості фахівця у галузі права, тому витрати з оплати послуг представника не підлягають відшкодуванню. Вважає, що вказана обставина є нововиявленою, оскільки про вказаний факт заявник дізналася 06 квітня 2016 року під час ознайомлення з ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 квітня 2016 року, якою було відмовлено ОСОБА_5 у задоволенні ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу.

Враховуючи викладене, просила скасувати ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 11 червня 2015 року в частині стягнення з неї судових витрат на правову допомогу. В поворот виконання ухвали апеляційного суду в частині стягнення судових витрат стягнути з ОСОБА_5 2 338 грн. та видати виконавчий лист.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 25 травня 2016 року заяву ОСОБА_4 про перегляд ухвали апеляційного суду Полтавської області від 11 червня 2015 року в зв'язку із нововиявленими обставинами залишено без задоволення.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року (далі - ЦПК України (1618-15) ).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Судом встановлено, що заочним рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 жовтня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 17 грудня 2013 року, позов задоволено. Визнано незаконним рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Берізка" (далі - ТОВ "Фірма "Берізка") від 14 липня 2013 року, оформлене протоколом № 35, про відмову ОСОБА_5 у звільненні за власним бажанням. Зобов'язано ТОВ "Фірма "Берізка" звільнити ОСОБА_5 з посади директора товариства з 19 червня 2013 року за власним бажанням, а також внести запис про звільнення до його трудової книжки та провести з ним розрахунок при звільненні. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 грудня 2014 року заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 жовтня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 17 грудня 2013 року залишено без змін.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 березня 2015 року заяву ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення від 02 жовтня 2013 року в зв'язку із нововиявленими обставинами залишено без розгляду.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 11 червня 2015 року вказану ухвалу місцевого суду від 17 березня 2015 року залишено без змін та вирішено питання про розподіл судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: витрати на правову допомогу у розмірі 2080 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Підстави для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами визначені ч. 2 ст. 361 ЦПК України.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пунктах 3, 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" від 30 березня 2012 року № 4 (v0004740-12) , необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 361 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених ч. 2 ст. 361 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в статтях 362, 364 ЦПК України. Судове рішення не може переглядатись у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені ч. 2 ст. 361 ЦПК України, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом України, а також якщо обставини, визначені ч. 2 ст. 361 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд ухвали апеляційного суду Полтавської області від 11 червня 2015 року в зв'язку із нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог статей 10, 11, 60 ЦПК України дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, дійшов обґрунтованого висновку, що посилання на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 квітня 2016 року не є підставами для перегляду ухвали в частині розподілу судових витрат у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Апеляційний суд всебічно та повно дослідив обставини справи та дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд ухвали апеляційного суду Полтавської області від 11 червня 2015 року в зв'язку із нововиявленими обставинами.

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції і при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги на правильність висновків суду апеляційної інстанції не впливають та їх не спростовують.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 25 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.