Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Іваненко Ю.Г., Леванчука А.О., Ступак О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу БондарІрини Михайлівни, Відділу державної виконавчої служби Воловецького районного управління юстиції Закарпатської області про скасування виконавчого запису нотаріуса та визнання його таким, що не підлягає виконанню, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 14 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 19 лютого 2016 року,

У листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, обґрунтовуючи який зазначила, що 09 листопада 2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вчинено виконавчий напис за № 5458, відповідно до якого нотаріус пропонує стягнути з ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 189 685 грн 27 коп., які є її боргом за кредитним договором № МКW0AR00010014 від 04 серпня 2005 року, який був укладений між ОСОБА_4 та Закритим акціонерним товариством комерційного банку "ПриватБанк" (далі - ЗАТ КБ "ПриватБанк"), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційного банку "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"). Нотаріус пропонував задовольнити вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" про стягнення грошових коштів у розмірі 187 985 грн 27 коп., з яких: 11 950 грн 64 коп. - залишок заборгованості за кредитом, 60 873 грн 04 коп. - заборгованість за відсотками, 1 205 грн 12 коп. - комісія, 113 956 грн 47 коп. - пеня та витрати, пов'язані із вчиненням виконавчого напису в розмірі 1 700 грн.

Позивач зазначає, що при вчиненні зазначеного виконавчого напису нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності заборгованості по вказаній в написі сумі в розмірі 189 685 грн 27 коп., оскільки рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 14 квітня 2009 року рішення Воловецького районного суду від 25 грудня 2008 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" про стягнення боргу за кредитним договором відмовлено.

Посилаючись на вищевикладені обставини, ОСОБА_4 просила суд скасувати виконавчий напис та визнати його таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Воловецького районного суду Закарпатської області від 14 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 19 лютого 2016 року, позов ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, Відділу державної виконавчої служби Воловецького районного управління юстиції Закарпатської області про скасування виконавчого запису нотаріуса та визнання його таким, що не підлягає виконанню, задоволено частково.

Виконавчий напис від 09 жовтня 2015 року № 5458, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Бондар І.М., зареєстрований в реєстрі за № 5458 про стягнення грошових коштів в сумі 189 685 гривень 27 копійок та визнано таким, що не підлягає виконанню.

В решті позову відмовлено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на користь ОСОБА_4 судові витрати в розмірі 487 гривень 20 коп.

У касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншим.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що при вчиненні виконавчого напису нотаріусом БондарІ.М. порушено вимоги ст. 88 Закону України "Про нотаріат", пунктів 282, 284, 286 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а тому є підстави для визнання оспорюваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, про те, що виконавчий напис був вчинений з дотриманням чинного законодавства на підставі наданих банком документів, що підтверджують безспірність заборгованості, зокрема це: кредитний договір та розрахунок заборгованості, а також те, що відповідач не надала суду документів, що підтверджують відсутність заборгованості, є безпідставними та спростовуються встановленими у справі обставинами.

Так, судами попередніх інстанцій установлено, що 04 серпня 2005 року, між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № МКW0AR00010014, відповідно до умов якого, ОСОБА_4 отримала кредит в сумі 23 910 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,56 % на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення до 03 серпня 2010 року.

На забезпечення виконання умов вищевказаного кредитного договору, між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_4 був укладений договір застави, відповідно до якого ОСОБА_4 надала під заставу майно, що належало їй, а саме: автомобіль ВАЗ, модель 2107, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до акту прийому-передачі від 08 листопада 2006 року ОСОБА_4 передала на зберігання ЗАТ КБ "ПриватБанк" автомобіль ВАЗ, модель 2107, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

13 липня 2007 року на підставі виконавчого напису приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Вімерт В.І. було звернено стягнення на предмет застави, і за рахунок коштів від його реалізації підлягала задоволенню вимога банку в розмірі 24 914 грн 32 коп., а також 600 грн - витрати, пов'язані з винесенням виконавчого напису.

27 липня 2007 року на автомобіль було накладено арешт, а 12 лютого 2008 року автомобіль було реалізовано з аукціону, а отримані кошти перераховано банку.

Рішенням Воловецького районного суду від 25 грудня 2008 року позовні вимоги ЗАТ КБ "ПриватБанк" про стягнення боргу за вищевказаним кредитним договором було задоволено.

Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 14 квітня 2009 року було скасоване рішення Воловецького районного суду від 25 грудня 2008 року та ухвалено нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

21 вересня 2015 року ПАТ КБ "ПриватБанк" надіслав ОСОБА_4 письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором № MKW0АК00010014 від 04 серпня 2005 року, згідно якої вимагав від ОСОБА_4 виконання боргових зобов'язань - сплатити суму боргу станом на 06 серпня 2015 року у розмірі 188 484 грн 27 коп.

Рішенням Воловецького районного суду від 27 квітня 2015 року в задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_4 про звернення стягнення на майно, а саме: автомобіль ВАЗ, модель 2107, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що був придбаний за кредитні кошти й був предметом застави за кредитним договором від 04 серпня 2005 року № МКW0AR00010014 відмовлено повністю.

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" відхилити.

Рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 14 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 19 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.