Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

суддів: Завгородньої І.М., Коротуна В.М., Мазур Л.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "Імексбанк", третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Дасті", про розірвання договору про надання кредиту та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Дасті" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Дасті" на рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2016 року,

В липні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом, зазначивши в його обгрунтування, що 03 жовтня 2013 року між нею та публічним акціонерним товариством "Імексбанк" (далі - ПАТ "Імексбанк"; банк) укладено кредитний договір № 1957788/N, за умовами якого вона отримала кредит для сплати коштів понад кредитовий залишок коштів на рахунку (овердрафт) за допомогою платіжної картки VISA з максимальною сумою заборгованості 50 000 гривень зі сплатою 12,99 % річних строком до 02 жовтня 2016 року.

17 січня 2015 року на її мобільний телефон надійшло повідомлення про відступлення банком права вимоги за її кредитним договором товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Дасті" (далі - ТОВ "Компанія Дасті").

Посилаючись на відсутність підтверджуючих документів про відступлення права вимоги, додаткової угоди до кредитного договору у зв'язку із зміною істотних умов, що є порушенням Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) , просила суд визнати договір про надання кредиту від 03 жовтня 2013 року розірваним, дії ТОВ "Компанія Дасті" у частині вимог про погашення заборгованості незаконним та заборонити вчиняти вказані дії.

У вересні 2015 року ТОВ "Компанія Дасті" звернулося до суду із зустрічним позовом, посилаючись на те, що 21 листопада 2014 року між ПАТ "Імексбанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фрегат" (далі - ТОВ "Фрегат") укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги за кредитним договором № 1957788/N від 03 жовтня 2013 року.

26 грудня 2014 року між ПАТ "Імексбанк", ТОВ "Фрегат" та ТОВ "Компанія Дасті" укладено договір про заміну сторони в зобов'язанні згідно з яким здійснено заміну ТОВ "Фрегат" на ТОВ "Компанія Дасті".

Посилаючись на порушення позичальником умов кредитного договору, просив стягнути з ОСОБА_4 на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 37 693 гривні 74 копійки, яка складається із 28 065 гривень 52 копійок - заборгованості за кредитом, 2 468 гривень 22 копійок - заборгованості за відсотками та 7 160 гривень - комісії за розрахункове обслуговування поточного рахунку.

Рішенням Косівського районного суду від 17 грудня 2015 року позов ОСОБА_4 до ПАТ "Імексбанк", третя особа на стороні відповідача ТОВ "Компанія Дасті", задоволено частково.

Договір № 1957788/N про надання кредиту, укладений 03 жовтня 2013 року, між ОСОБА_4 та ПАТ "ІмексБанк" - розірвано.

В решті позовних вимог відмовлено.

У зустрічному позові ТОВ "Компанія Дасті" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по договору про надання кредиту №1957788/N, укладеного 03 жовтня 2013 року - відмовлено.

Стягнуто з ТОВ "Компанія Дасті" в користь ОСОБА_4 243 грн. 60 коп. оплаченого судового збору.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано.

В задоволенні позову ОСОБА_4 до ПАТ "Імексбанк", третя особа на стороні відповідача ТОВ "Компанія Дасті", про розірвання договору про надання кредиту - відмовлено.

Зустрічний позов ТОВ "Компанія Дасті" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по договору про надання кредиту задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ "Компанія Дасті" заборгованість за договором кредиту № 1957788/ N від 03 жовтня 2013 року в розмірі 28 065,52 грн. та 2 315,22 грн. сплаченого судового збору.

У касаційній скарзі ТОВ "Компанія Дасті" просить скасувати рішення апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками та комісією і ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з правилами ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. При цьому суд касаційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість постановлених судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, та доводів касаційної скарги.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд виходив із того, що законодавством про банківську діяльність не передбачено обов'язкового погодження із позичальником (боржником) заміни кредитора у зобов'язанні, що така заміна або не повідомлення боржника про неї не звільняє останнього від обов'язку сплачувати заборгованість та, встановивши неналежне виконання ОСОБА_4 умов кредитного договору, відсутність передбачених ст. ст. 651, 652 ЦК України підстав для його розірвання, а також, що ТОВ "Компанія Дасті" не являється учасником ринку фінансових послуг, оскільки не входить до переліку установ згідно п. 1 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", дійшов обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні вимог про розірвання договору про надання кредиту та часткове задоволення зустрічного позову про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Дасті" відхилити.

Рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.