Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Ізмайлової Т.Л., Кузнєцова В.О., Мостової Г.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_4, в інтересах якої діє ОСОБА_6, на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 12 лютого 2016 року,

У квітні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом, у якому просила стягнути з ОСОБА_5 на її користь 80 825,86 грн, безпідставно отриманих грошових коштів.

На обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що вона особисто передала ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 3 600 доларів США, які становлять вартість послуг за надання юридичних послуг згідно з укладеними між позивачем та Адвокатським об'єднанням "Юридична консультація "Синдикат" договорами.

Зазначає про те, що підстави для оплати юридичних послуг відсутні, оскільки позивачу не був наданий рахунок на оплату послуг чи акт прийому-передачі послуг, як це передбачено договором, а відповідач, відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління НБУ від 13 січня 2005 року № 40/10320, приймаючи від неї грошові кошти повинен був видати позивачу квитанції до прибуткового касового ордеру про отримання об'єднанням таких коштів у національній валюті, що ним зроблено не було.

Враховуючи наведене, позивач вважає, що ці кошти отримані відповідачем безпідставно.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 вересня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 80 825,86 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 12 лютого 2016 року рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 вересня 2015 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, в інтересах якої діє ОСОБА_6, просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Судами попередніх інстанцій установлено, що 29 жовтня 2014 року між Адвокатським об'єднанням "Юридична консультація "Синдикат", в особі директора ОСОБА_5, що діє на підставі статуту, іменованим надалі "Виконавець" та ОСОБА_4 - "Замовником" було укладено договір про надання юридичних послуг № 41-10/14 та додаток до нього, предметом якого є надання послуг з розірвання шлюбу і оформлення документів на право виїзду замовника з дитиною, ІНФОРМАЦІЯ_1, до США.

Відповідно до ч. 1 п.1 ч. 2 ст. 11, ч. 1,2 ст. 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу.

Скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд обґрунтовано виходив із того, що відповідно до договору про надання юридичних послуг ОСОБА_5, в особі директора Адвокатського об'єднання "Юридична консультація "Синдикат", повинен надати послуги з розірвання шлюбу і оформлення документів на право виїзду замовника з дитиною до США, а ОСОБА_4, як замовник, зобов'язується оплачувати надані по даному договору послуги. Таким чином, між сторонами виникли договірні відносини щодо отримання послуг та їх оплати, що виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК України, у тому числі й щодо стягнення коштів

Доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування ухваленого апеляційним судом рішення, тому касаційна скарга ОСОБА_4, в інтересах якої діє ОСОБА_6, підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4, в інтересах якої діє ОСОБА_6, відхилити.

Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 12 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.