Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Писаної Т.О., Мазур Л.М., Попович О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, про визнання заповіту недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 22 червня 2016 року,

У серпні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, про визнання заповіту недійсним.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 22 червня 2016 року, провадження у справі закрито у зв'язку з тим, що є рішення, яке набрало законної сили у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, яким відмовлено у визнанні цього ж заповіту недійсним.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Згідно з ч. 2 ст. 223 ЦПК України після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги, з тих же підстав, або оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

У пункті 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Судами встановлено та вбачається із матеріалів справи, що рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 листопада 2012 року, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_7 - законного представника неповнолітнього ОСОБА_5 про визнання недійсним заповіту, посвідченого 20 грудня 2007 року приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6 Вказаний позов був обґрунтований тим, що спадкодавець внаслідок свого хворобливого стану не розумів значення своїх дій.

У даній справі ОСОБА_4 подала до суду позов безпосередньо до неповнолітнього ОСОБА_5, законним представником якого є його мати ОСОБА_7 Підставами позовних вимог вона зазначила хворобливий стан спадкодавця, який не дозволяв йому розуміти свої дії.

На підставі вказаних обставин, суди дійшли правильного висновку про закриття провадження у справі, оскільки позовна заява ОСОБА_4 у цій справі за усіма її елементами повністю тотожна вже розглянутій справі.

Та обставина, що ОСОБА_4 відповідачем у цій справі зазначила неповнолітнього ОСОБА_5, який в силу ч. 1 ст. 29 ЦПК України не має цивільної процесуальної дієздатності, а не його законного представника ОСОБА_7, не змінює склад сторін у справі. Предмет позову та підстави позову співпадають повністю.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, постановили законні і обґрунтовані ухвали, а тому касаційну скаргу ОСОБА_4 необхідно відхилити, а оскаржувані ухвали - залишити без змін.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 22 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.