Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Писаної Т.О., Мазур Л.М., Попович О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та збитків та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" про стягнення переплати за автомобіль, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна", яке діє через представника СамойленкоАнастасію Олегівну, на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 01 березня 2016 року та рішення апеляційного суду Херсонської області від 06 червня 2016 року,

У серпні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (далі - ТОВ "Порше Лізинг Україна") звернулося до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 29 березня 2011 року між товариством та ОСОБА_4 було укладено договір про фінансовий лізинг № 00002715, за умовами якого позивач передав у розпорядження відповідача транспортний засіб типу VW Polo Sedan 1.6 I benzin, 2011 року випуску, а відповідач прийняв вказаний об'єкт лізингу та зобов'язався сплатити суму коштів за договором, шляхом здійснення платежів відповідно до договору та згідно з графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів.

Відповідач свої зобов'язання за вказаним договором виконував не належним чином, а тому позивач просив стягнути з нього основну суму заборгованості у розмірі 7 963,07 грн, збитки у розмірі 87 270,36 грн, штраф у розмірі 1 560,76 грн, пеню у розмірі 360,86 грн, 3 % річних у розмірі 108,26 грн, інфляційні втрати у розмірі 2 060,72 грн, проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 894,50 грн, а всього - 100 218,53 грн.

Заперечуючи проти задоволення вказаних вимог, ОСОБА_4 подав до суду зустрічний позов, в якому посилаючись на те, що, укладений між сторонами договір про фінансовий лізинг, 17 грудня 2014 року було розірвано, предмет лізингу повернуто відповідачеві, а тому право власності на нього не перейшло до ОСОБА_4, просив стягнути з ТОВ "Порше Лізинг Україна" передплату за автомобіль у розмірі 11 418,99 дол. США, що становить 280 907,15 грн.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 01 березня 2016 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ "Порше Лізинг Україна" заборгованість по договору про фінансовий лізинг від 29 березня 2011 року № 00002715, яка станом на 15 грудня 2014 року становить 7 963,07 грн, пеню відповідно до п. 8.2.1 договору у розмірі 360,86 грн, 3 % річних у розмірі 108,26 грн, інфляційні втрати у розмірі 2 060,00 грн, штраф у розмірі 1 560,76 грн, а всього 12 052,95 грн.

У задоволенні решти позову ТОВ "Порше Лізинг Україна" та зустрічного позову ОСОБА_4 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 06 червня 2016 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ТОВ "Порше Лізинг України" скасовано і ухвалено у цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У решті рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі представник ТОВ "Порше Лізинг Україна", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення в частині вирішення позовних вимог товариства скасувати і ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення позову.

Оскільки судові рішення в частині вирішення зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 не оскаржуються, тому відповідно до ст. 335 ЦПК України в касаційному порядку в цій частині не переглядаються.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржуване рішення апеляційного суду залишити без змін.

У частині 2 ст. 806 ЦК України визначено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Також, виходячи з аналізу норм чинного законодавства за своєю правовою природою є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до ст. 628 ЦК України.

Згідно з ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 16 грудня 2015 року в справі № 6-2766цс15.

З урахуванням вказаного, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволення позову ТОВ "Порше Лізинг Україна", оскільки укладений сторонами у простій письмовій формі договір фінансового лізингу, за яким товариство просить стягнути заборгованість, в силу положень статті 220 ЦК України є нікчемним, оскільки сторонами при його укладенні не дотримано форму договору.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційний суд, дослідивши усі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову, а тому касаційну скаргу ТОВ "Порше Лізинг Україна" необхідно відхилити, а рішення апеляційного суду - залишити без змін.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" відхилити.

Рішення апеляційного суду Херсонської області від 06 червня 2016 року в частині вирішення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.