Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Писаної Т.О., Завгородньої І.М., Попович О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - Широківська сільська рада Виноградівського району, про визнання заповіту недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 28 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 29 червня 2016 року,

У лютому 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду з указаним позовом, в якому просила визнати недійсним заповіт, складений її батьком ОСОБА_6 10 листопада 2014 року, мотивуючи свої вимоги тим, що цей заповіт підписаний не її батьком, крім того, в заповіті відсутні місце посвідчення заповіту і час його складання та невірно вказано рік народження батька.

Рішенням Виноградівського районного суду від 28 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 29 червня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Судами встановлено, що 22 березня 2011 року секретарем Виконавчого комітету Широківської сільської ради посвідчено заповіт, згідно з яким ОСОБА_6 заповів своєму онукові ОСОБА_5 все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, на що він матиме за законом право, і що буде йому належати на момент смерті. Свою доньку ОСОБА_4, даним заповітом повністю позбавив права спадкування.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, правильно виходив із того, що позивач у порушення вимог статей 10, 60 ЦПК України не надала суду належних і допустимих доказів на підтвердження того, що волевиявлення ОСОБА_6 не було вільним і не відповідало його волі при складанні оспорюваного заповіту.

Так, судом за клопотанням позивача була призначена експертиза, якою встановлено, що рукописні записи (фарбувальною речовиною синього кольору в одному примірнику заповіту від 22 березня 2011 року за реєстровим № 21, в графі "Розписка про одержання нотаріально оформленого документа" під підписом в книзі нотаріальних дій Широківської сільської ради Виноградівського району в рядку № 21 та підписи від імені ОСОБА_9, розташовані в графі "Підпис" перед записом "ОСОБА_6" в одному примірнику заповіту від 22 березня 2011 року за реєстровим № 21, в графі "Розписка про одержання нотаріально оформленого документа" над записом "ОСОБА_6" в книзі нотаріальних дій Широківської сільської ради Виноградівського району в рядку № 21, виконані самим ОСОБА_6".

Також суди вірно вказали, що хоча заповіт і має певні технічні описки, проте вони не впливають на волевиявлення заповідача, і не вказують на те, що заповіт складено не ОСОБА_6

Таким чином, колегія суддів вважає, що суди першої і апеляційної інстанцій, дослідивши усі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалили законні і обґрунтовані судові рішення про відмову в задоволенні позову, а тому касаційну скаргу ОСОБА_4 необхідно відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 28 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 29 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.