Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: Попович О.В., Завгородньої І.М., Мазур Л.М., розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт" про захист прав споживача, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29 січня 2016 року, ухвалу апеляційного суду Харківської області від 15 серпня 2016 року,

У серпні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 28 лютого 2015 року вона перейшла на новий тарифний план "Шалений день безліміт", вартістю 50 коп. за день. В ході неодноразових консультацій з представниками товариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт" (далі - ТОВ "Астеліт") її запевняли, що вартість нового тарифу змінюватися не буде. Проте, вже 07 липня 2015 року їй на телефон прийшло смс-повідомлення з інформацією, що з 13 липня 2015 року вартість тарифного плану буде збільшена до 75 коп. на день.

Враховуючи, що надана їй інформація щодо нового тарифного плану в частині його вартості є неправдивою, а також те, що дана обставина призвела до значного подорожчання вартості послуг мобільного зв'язку та обмеження її можливості на здійснення вихідних дзвінків, що негативно вплинуло на її психо-емоційний стан та зв'язки з близьким і знайомими, просила визнати неправомірними дії ТОВ "Астеліт" щодо надання їй неправдивої інформації щодо акційного тарифного плану "Шалений день безліміт" та непогодження з нею підвищення вартості даного тарифного плану, зобов'язати відповідача погодити з нею подальші умови обслуговування за будь-яким з існуючих тарифних планів або ж можливість повернення до старого, стягнути з відповідача 5 000 грн в якості компенсації моральної шкоди.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29 січня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 15 серпня 2016 року, позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.

Визнано неправомірними дії ТОВ "Астеліт" щодо ненадання ОСОБА_4 повної інформації щодо тарифного плану "Шалений день безліміт".

В решті позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані рішення в частині відмови у задоволені позовних вимог та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних у кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до положень ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що на порушення вимог Закону України "Про телекомунікації" (1280-15) , Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг позивачу не було надано повної інформації щодо граничного чи мінімального строку дії нового тарифного плану. Щодо решти позовних вимог суд дійшов висновку про їх необґрунтованість та безпідставність.

Даний висновок судів першої та апеляційної інстанцій є законним та обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, наданим сторонами доказам та вимогам закону.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Згідно з ч. 1 ст. 66 Закону України "Про телекомунікації" тарифи на телекомунікаційні послуги встановлюються операторами, провайдерами телекомунікацій самостійно, за винятком випадків, передбачених у частині другій цієї статті.

Частиною 2 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

При цьому відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Суди попередніх інстанцій правильно визначились із характером спірних правовідносин, нормою матеріального права яка підлягає застосуванню, надали оцінку доказам у справі, законно та обґрунтовано дійшли висновку про часткове задоволення позову.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками судів щодо їх оцінки.

Докази та обставини, на які посилається ОСОБА_4 у касаційній скарзі були предметом розгляду судами першої та апеляційної інстанцій та при їх дослідженні і встановленні судами було дотримано норми матеріального та процесуального права.

Із врахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст.ст. 338- 341 ЦПК України є підставами для скасування судових рішень.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29 січня 2016 року, ухвалу апеляційного суду Харківської області від 15 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.