Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: Попович О.В., Коротуна В.М., Мазур Л.М., розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" про захист прав споживачів, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні грошовими коштами, які обліковуються на банківському рахунку, за касаційною скаргою представника публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" - Сокуренко НаталіїВікторівни на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 травня 2016 року, ухвалу апеляційного суду Харківської області від 18 серпня 2016 року,

У грудні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що має поточний розрахунковий рахунок НОМЕР_1, відкритий у публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ "КБ "ПриватБанк").

Зазначала, що на вказаному розрахунковому рахунку обліковувались грошові кошти у сумі 26 054 грн 44 коп., які вона не має можливості зняти у зв'язку іззаблокування відповідачем даного рахунку.

Враховуючи, що на неодноразове звернення до відповідача їй було повідомлено про можливість повернення права розпорядження грошовими коштами на рахунку НОМЕР_1 лише за рішенням суду, просила зобов'язати ПАТ "КБ "ПриватБанк" усунути їй перешкоди у користуванні та розпорядженні грошовими коштами, що обліковуються на розрахунковому рахунку НОМЕР_1, відкритому в ПАТ "КБ "ПриватБанк", в межах залишку у розмірі 26 054 грн 44 коп., шляхом негайного розблокування зазначеного карткового рахунку та надання їй можливості зняти з розрахункового рахунку грошові кошти у вказаній сумі.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 травня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 18 серпня 2016 року, позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено.

Зобов'язано ПАТ "КБ "ПриватБанк" усунути всі перешкоди щодо користування та розпорядження ОСОБА_4 власними грошовими коштами, що знаходяться на поточному рахунку та обслуговуються гривневою карткою НОМЕР_1, який відкрито у ПАТ "КБ "ПриватБанк", в межах залишку на рахунку в сумі 26 054 грн 44 коп., шляхом негайного розблокування зазначеного карткового рахунку, та надано ОСОБА_4 можливість зняти грошові кошти в сумі 26 054 грн 44 коп.

У касаційній скарзі представник ПАТ "КБ "ПриватБанк" - Сокуренко Н.В., посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних у кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до положень ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що ОСОБА_4 на порушення ст. ст. 1066, 1068, 1074 ЦК України була протиправно позбавлена права доступу до власних коштів, які обліковуються на розрахунковому рахунку, відкритому у відповідача, та вільного розпорядження ними.

Даний висновок судів першої та апеляційної інстанцій є законним та обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, наданим сторонами доказам та вимогам закону.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в ПАТ "КБ "ПриватБанк" на ім'я ОСОБА_4 відкрито картковий рахунок НОМЕР_1. Залишок грошових коштів, що обліковуються на рахунку становить 26 054 грн 44 коп.

В жовтні 2015 року ОСОБА_4 дізналася, що відповідач в одноособовому порядку припинив видачу належних їй коштів та заблокував вказаний розрахунковий рахунок.

ОСОБА_4 в досудовому порядку зверталася до ПАТ "КБ "ПриватБанк" з вимогою про усунення перешкод у розпорядженні та користуванні грошовими коштами, що обліковуються на розрахунковому рахунку НОМЕР_1. На зазначену вимогу відповідачем надано відповідь щодо необхідності звернення до суду для повернення права розпорядження та користування даними грошовими коштами.

Причина блокування грошових коштів належних ОСОБА_4 не була зазначена та у неї не було витребувано будь-яких доказів щодо походження коштів.

З довідки ПАТ "КБ "ПриватБанк" № 0000000660081214 від 26 травня 2016 року вбачається, що стан рахунку, який відкрито на ім'я ОСОБА_4, обмежений на проведення операцій по картці.

При цьому судами встановлено, що на картці "Універсальній" НОМЕР_1, термін дії якої до квітня 2017 року, обліковуються особисті грошові кошти ОСОБА_4 в розмірі 26 054 грн 44 коп., статус картки - неактивна (заблокована чи прострочена).

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Пунктом 10.1. глави 10 постанови Національного банку України № 22 від 21 січня 2004 року "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" (z0377-04) передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку/ах, відповідно до ст. 1074 ЦК України не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком/ами за рішенням суду або в інших випадках, установлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом. Виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (у тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом.

Суди попередніх інстанцій правильно визначились із характером спірних правовідносин, нормою матеріального права яка підлягає застосуванню, надали оцінку доказам у справі, законно та обґрунтовано дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, є аналогічними доводам апеляційної скарги, зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками судів щодо їх оцінки.

Докази та обставини, на які посилається представник ПАТ "КБ "ПриватБанк" - Сокуренко Н.В. у касаційній скарзі були предметом розгляду судами першої та апеляційної інстанцій та при їх дослідженні і встановленні судами було дотримано норми матеріального та процесуального права.

Із врахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст.ст. 338- 341 ЦПК України є підставами для скасування судових рішень.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" - СокуренкоНаталії Вікторівни відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 травня 2016 року, ухвалу апеляційного суду Харківської області від 18 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.