Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: Попович О.В., Завгородньої І.М., Мазур Л.М., розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс траст груп" до ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_4 (до зміни прізвища та ім'я -ОСОБА_4) про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 (до зміни прізвища та ім'я - ОСОБА_4) - ОСОБА_8 на заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2011 року, рішення апеляційного суду Одеської області від 17 травня 2016 року,

У вересні 2009 року відкрите акціонерне товариство "Ерсте Банк" (далі - ВАТ "Ерсте Банк"), правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Фінанс траст груп" (далі - ТОВ "Фінанс траст груп"), звернулося до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 26 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_9 був укладений кредитний договір, за умовами якого останній було надано грошові кошти у розмірі 190 000 дол. США під 12 % річних строком до 25 грудня 2027 року.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 26 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_6, а також між банком та ОСОБА_4 (після зміни прізвища та ім'я - ОСОБА_4) були укладені договори поруки.

Враховуючи, що ОСОБА_9 своїх зобов'язань за кредитним договором не виконувала, банк, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором № 014/1581/2/08371 від 26 грудня 2007 року у загальному розмірі 234 156,12 дол. США (що станом на 25 травня 2010 року складало 1 855 804 грн 33 коп.).

Справа судами розглядалась неодноразово.

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2011 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_4 на користь ПАТ "Ерсте Банк" заборгованість за кредитним договором № 014/1581/2/08371 від 26 грудня 2007 року у розмірі1 867 090 грн 60 коп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 17 травня 2016 року заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2011 року змінено.

Стягнуто на користь ТОВ "Фінанс траст груп" з ОСОБА_9 та зі ОСОБА_4 (до зміни прізвища та ім'я - ОСОБА_4) в солідарному порядку за договором поруки № 014/1581/2/08371/3, і з ОСОБА_9 та ОСОБА_6 в солідарному порядку за договором поруки № 014/1581/2/08371/2, заборгованість за кредитним договором № 014/1581/2/08371 від 26 грудня 2007 року у сумі 1 825 432 грн 73 коп., що складається з боргу по кредиту у сумі 1 485 054 грн 90 коп., з боргу по відсоткам у сумі 290 377 грн 83 коп., боргу по пені у загальній сумі 50 000 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 (до зміни прізвища та ім'я - ОСОБА_4) - ОСОБА_8, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення відповідно до фактичних обставин справи, дійсного розміру заборгованості позичальника перед банком.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до положень ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_9 своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконувала, а тому заборгованість за кредитним договором підлягає стягненню з відповідачів в солідарному порядку.

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині солідарного стягнення заборгованості з поручителів, розміру заборгованості та пені за кредитним договором, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (до зміни прізвища та ім'я - ОСОБА_4) укладали з банком окремі договори поруки, а тому несуть кожен окремо солідарну відповідальність з боржником. При цьому судом було враховано суму заборгованості за кредитним договором та наявність підстав для зменшення розміру пені на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Даний висновок суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, наданим сторонами доказам та вимогам закону.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26 грудня 2007 року між ВАТ "Ерсте Банк", правонаступником якого є ТОВ "Фінанс траст груп", та ОСОБА_9 був укладений кредитний договір, за умовами якого останній було надано грошові кошти у розмірі 190 000 дол. США під 12 % річних строком до 25 грудня 2027 року.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 26 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_6 було укладено договір поруки № 014/1581/2/08371/2, а також між банком та ОСОБА_4 (після зміни прізвища та ім'я - ОСОБА_4) - договір поруки № 014/1581/2/08371/3, за умовами яких кожен із поручителів зобов'язався нести солідарну відповідальність з позичальником за виконання його зобов'язань за кредитним договором.

Згідно з ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Суди попередніх інстанцій правильно визначились із характером спірних правовідносин та нормою права, яка підлягає застосуванню. При цьому судом апеляційної інстанції при вирішенні питання про солідарне стягнення заборгованості було враховано правову позицію Верховного Суду України викладену у постанові від 24 червня 2015 року у справі № 6-255цс15, а також перевірено розмір заборгованості за кредитним договором та правильно застосовано положення ч. 3 ст. 551 ЦК України при зменшенні розміру пені.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків не спростовують, зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками судів щодо їх оцінки.

Доводи касаційної скарги щодо неперевіреного судами першої та апеляційної інстанцій розміру заборгованості є необґрунтованими з огляду на положення ч. 1 ст. 60 ЦПК України.

Докази та обставини, на які посилається представник ОСОБА_4 (до зміни прізвища та ім'я - ОСОБА_4) - ОСОБА_8 у касаційній скарзі були предметом розгляду у судах першої та апеляційної інстанції та при їх дослідженні і встановленні судами було дотримано норми матеріального і процесуального права.

Із врахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень, не дають підстав для висновку про те, що судом апеляційної інстанції при перегляді справи в апеляційному порядку та зміні рішення суду першої інстанції були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338- 341 ЦПК України є підставами для скасування судових рішень.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 (до зміни прізвища та ім'я - ОСОБА_4) - ОСОБА_8 відхилити.

Заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2011 року в незміненій частині після апеляційного перегляду та рішення апеляційного суду Одеської області від 17 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.