ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"09" лютого 2017 р. м. Київ А/800/54/15
А/800/53/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого: судді Мороза В.Ф.
Суддів: Донця О.Є.
Гончар Л.Я.
розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_2 про роз'яснення постанови Вищого адміністративного суду України від 28 січня 2016 року, постановленої за результатами розгляду апеляційної скарги Служби автомобільних доріг у Житомирській області та Житомирської районної державної адміністрації на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року у справі за позовом Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області (надалі - державна адміністрація) до ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Служби автомобільних доріг у Житомирській області (надалі - Служба доріг) про примусове відчуження частини земельної ділянки,
встановила:
Державна адміністрація звернулась з позовною заявою про примусове відчуження частини земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності.
В обґрунтування позову позивач вказав, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 вересня 2013 року № 678-р (678-2013-р) був затверджений проект реконструкції автомобільної дороги М-06 Київ - Чоп (на Будапешт через Львів, Мукачеве, Ужгород) на ділянці км. 129,6 - км 151,73, Житомирська область. На підставі цього розпорядження було видане та затверджене завдання з розробки проектно-кошторисної документації на реконструкцію автомобільної дороги на зазначеній ділянці, затверджений експертний звіт за цим проектом реконструкції, в якому зазначено, що проектна документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об'єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки. Головою державної адміністрації прийнято розпорядження від 19.08.2014 № 331 "Про викуп земельних ділянок для суспільних потреб", в якому передбачено у визначеному законодавством порядку вжити заходів щодо викупу або примусового відчуження земельних ділянок, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності. До складу таких земельних ділянок відноситься частина земельної ділянки площею 0, 0484 га, яка належить гр. ОСОБА_2 на праві власності, та розташована за адресою: Вересівська сільська рада Житомирського району. Загальна площа вказаної земельної ділянка становить 0, 1200 га, кадастровий номер НОМЕР_1, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, угіддя: рілля. Відповідач про викуп земельної ділянка був повідомлений рекомендованим листом, який йому був вручений особисто. На день подачі позову згоди відповідача щодо викупу для суспільних потреб частини земельної ділянки отримано не було, та, окрім того, складено акт про відмову землевласника у наданні згоди на відчуження земельної ділянки для суспільних потреб. Позивач вважає наявними підстави для примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. В обґрунтування прийнятого рішення апеляційний суд послався на те, що позивачем не було визначено умови попереднього та повного відшкодування вартості земельної ділянки, порядок виплати викупної ціни, строк, протягом якого власник має звільнити земельну ділянку тощо, що мають бути визначені у судовому рішенні про задоволення позову.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 28 січня 2016 року апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Житомирській області та Житомирської районної державної адміністрації задоволено. Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року скасовано. Позов задоволено. Примусово відчужено у державну власність з мотивів суспільної необхідності земельну ділянку прощею 0,0484 га, що належить ОСОБА_2 на праві власності та знаходиться на території Вересівської сільської ради Житомирського району (загальна площа земельної ділянки 0,1200 га, кадастровий номер НОМЕР_1), цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, за ціною 7124 грн., шляхом перерахування цієї суми грошових коштів Службою автомобільних доріг у Житомирській області на зазначений ОСОБА_2 банківський рахунок або внесенням цих коштів на депозит нотаріальної контори за місце розташуванням вказаної земельної ділянки в порядку, встановленому законом. Зобов'язано ОСОБА_2 звільнити частину земельної ділянки площею 0,0484 га, що належить їй на праві власності та знаходиться на території Вересівської сільської ради Житомирського району (загальна площа земельної ділянки 0,1200 га, кадастровий номер НОМЕР_1) протягом десяти днів з дня виплати ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 7 124 грн.
У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Вищого адміністративного суду України із заявою про роз'яснення вказаної постанови.
Відповідно до частини другої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Вивчивши зміст заяви ОСОБА_2 щодо роз'яснень постанови Вищого адміністративного суду України від 28 січня 2016 року, колегія суддів приходить до висновку, що в її задоволенні необхідно відмовити, оскільки ця ухвала є зрозумілою.
Керуючись статтями 170, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
ухвалила:
Відмовити ОСОБА_2 у роз'ясненні ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 січня 2016 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
В.Ф. Мороз
Л.Я. Гончар
О.Є Донець