Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Цвіркуна Ю.І. розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.01.2016 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016 р.

у справі № 826/23115/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арофел Семікор"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування вимоги і рішення, -

У жовтні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Арофел Семікор" (далі - позивач, ТОВ "Арофел Семікор") звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві), в якому просило суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-7325-23 від 07.07.2015 р. зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 62 543,17 грн.; визнати протиправним та скасувати рішення від 21.09.2015 р. № 0030961706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 42 644,95 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.01.2016 р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016 р., адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.01.2016 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016 р. у справі № 826/23115/15 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач в письмових заперечень проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Арофел Семікор" сформовано та подано до виконання публічному акціонерному товариству "Український професійний банк" платіжне доручення від 14.05.2015 № 68 на перерахування грошових коштів у сумі 63 835,69 грн. на р/р №37197201002650, отримувач державна податкова інспекція у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві, код отримувача 38745056, банк отримувача головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві, МФО 820019 із зазначенням у призначенні платежу "сплата єдиного соціального внеску за квітень 2015 року".

У відповідності до копії вказаного платіжного доручення, наявної у матеріалах справи, останнє отримано банком та проведено ним 14.05.2015 р., що також підтверджується наявною у матеріалах справи копією виписки з банківського рахунку позивача (з відміткою банку).

Листом від 20.05.2015 № 01/36, яке отримано контролюючим органом 20.05.2015 р., ТОВ "Арофел Семікор" повідомило відповідача про те, що публічне акціонерне товариство "Український професійний банк" не перерахувало до бюджету єдиний соціальний внесок за квітень 2015 року.

У свою чергу, державна податкова інспекція у Голосіївському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві листом від 03.06.2015 р. № 9651/10/26-50-17-06-11 повідомила позивача про те, що для прийняття рішення щодо застосування фінансових санкцій проводяться заходи щодо з'ясування фактів, викладених у листі від 20.05.2015 № 01/36.

Надалі, державною податковою інспекцією у Голосіївському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.07.2015 р. № Ю-7325-23, якою визначено, що станом на 30.06.2015 р. заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені ТОВ "Арофел Семікор" становить 62 543,17 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасне сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 21.09.2015 № 0030961706, яким до ТОВ "Арофел Семікор" застосовано штраф у розмірі 20%, який становить 37 527,97 грн. за період з 21.05.2015 по 17.09.2015 р. та пеню у розмірі 5 116,98 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) (частина 5 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").

Згідно з частиною 7 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку.

При цьому, приписами частини 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до пункту 1 частини 10 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" днем сплати єдиного внеску у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів вважається: день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Згідно положень статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (частина 10 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").

Відповідно до пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно положень статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 № 2346-III (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. Згідно положень пункту 22.4 статті 22 цього ж Закону при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання, погашення платником податків податкового зобов'язання відбувається в момент подання до банку платіжного доручення на перерахування суми податку до бюджету.

Приписами пункту 129.6 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (2346-14) , з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що матеріалами справи підтверджено факт прийняття банком розрахункового документа позивача на виконання, а відтак платник податку не може нести відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, постанова суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві - відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.01.2016 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016 р. у справі № 826/23115/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.