Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Ступак О.В., Іваненко Ю.Г., Ситнік О.М.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 20 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного м. Києва від 05 липня 2016 року,

У грудні 2015 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ "Укргазбанк") звернулось до суду із указаним позовом, у якому просило стягнути із ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором в сумі 34 113 грн 60 коп. та судові витрати.

Вимоги обґрунтовано тим, що 21 листопада 2013 року між ПАТ "Укргазбанк" та ОСОБА_4 було укладено договір № BFF-1123-Ф/13-KRD на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки ПАТ "Укргазбанк". Позивач свої зобов'язання перед відповідачем відповідно до укладеного договору виконав у повному обсязі. Проте відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 19 листопада 2015 року утворилася заборгованість у розмірі 34 113 грн 60 коп., з яких: 22 316 грн 76 коп. - заборгованість за овердрафтом; 11 796 грн 84 коп. - заборгованість за нарахованими відсотками за користування овердрафтом і простроченими відсотками за користування дозволеним овердрафтом.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 20 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного м. Києва від 05 липня 2016 року, позов ПАТ "Укргазбанк" задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Укргазбанк" заборгованість за договором № BFF-1123-ф/13-KRD на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки від 21 листопада 2013 року у розмірі 34 113 грн 60 коп.

Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу апеляційного суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ч. 1 ст. 1066 ЦК України).

За змістом ст. 1067 ЦК України, договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Відповідно ч. 1 ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Судами попередніх інстанції встановлено, що 21 листопада 2013 року між ПАТ "Укргазбанк" до ОСОБА_4 було укладено договір № BFF-1123-ф/13-KRD (далі - Договір), на відкриття карткового рахунку № НОМЕР_1 та обслуговування платіжної картки, операції за яким здійснює з використанням платіжної картки, емітованої банком у національній валюті, здійснює видачу клієнтам платіжної картки та здійснює розрахунки за операціями з використанням платіжної картки, що видані клієнту за дебетно-кредитною схемою.

В п. 12 Договору зазначено, що овердрафт (кредит) короткостроковий кредит, який надається Банком Клієнту в разі перевищення суми операцій за платіжною карткою залишку коштів на його рахунку.

Пунктами 19, 20 Договору передбачено, що клієнт погоджується з тим, що овердрафт має бути погашений в день його виникнення. В разі непогашення овердрафту в день його виникнення з наступного банківського дня за днем виникнення овердрафту клієнт зобов'язується сплатити проценти за користування овердрафтом у розмірі визначеному у тарифах.

Відповідно до п. 3.5 додатку 1 до Договору, проценти за користування овердрафтом нараховуються у розмірі 36 % річних.

Факт отримання відповідачем платіжної картки та грошових коштів в повній сумі, згідно з встановленим лімітом овердрафту, підтверджується розпискою про одержання платіжної картки та випискою з особового рахунку Позичальника.

Як слідує з виписки за договором за період з 21 листопада 2013 року по 19 листопада 2015 року: з 20 березня 2014 року до 30 квітня 2014 року позивачем на рахунок відповідача було зараховано 33 502 грн 16 коп., залишок становив 9 грн 57 коп., а всього 33 511 грн 73 коп. З 25 березня 2014 року по 12 травня 2014 року з рахунку відповідачу було видано шляхом безготівкової оплати товарів/послуг та видачі готівкових коштів 31 592 грн 15 коп. З 25 березня 2014 року по 12 травня 2014 року з рахунку відповідача було знято комісію у сумі 58 грн 70 коп. 31 березня 2014 року та 30 квітня 2014 року з рахунку відповідача було здійснено платежі за SMS - обслуговування телефону у сумі 10 грн. Таким чином, сума грошових коштів, яка була на рахунку відповідача станом на кінець дня 12 травня 2014 року становить - 1 850 грн 88 коп.

Згідно з випискою 21 березня 2014 року о 15 год. 42 хв. 22 сек. відбулася безготівкова оплата товарів/послуг на суму 22 582 грн 64 коп. Вказана сума була списана з рахунку лише 13 травня 2014 року.

Оскільки станом на 13 травня 2014 на рахунку відповідача було лише 1 850 грн 88 коп., а списано 22 582 грн 64 коп., то на суму 20 731 грн 76 коп. виник овердрафт (кредит).

Крім того, 13 травня 2014 року з рахунку відповідача тричі відбулась видача готівкових коштів по 500 грн, на загальну суму 1 500 грн.

За період з 13 травня 2014 року по 30 вересня 2014 року ОСОБА_4 отримав від ПАТ "Укргазбанк" овердрафт (кредит) на загальну суму 22 316 грн 76 коп.

У зв'язку із виникненням овердрафту, вступило в силу положення Договору щодо обов'язку відповідача сплачувати відсотки за його користування на користь банку.

На адресу відповідача позивачем надсилався лист від 23 червня 2014 року з повідомленням про прострочену заборгованість за договором та пропозицією сплатити борг станом на 18 червня 2014 року у розмірі 22 648 грн 38 коп. Згідно рекомендованого повідомлення, вказана вимога ОСОБА_4 була отримана 25 червня 2014 року, проте кошти сплачені не були.

Станом на 19 листопада 2015 року сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 34 113 грн 60 коп., з яких: 22 316 грн 76 коп. - заборгованість за овердрафтом; 11 796 грн 84 коп. - заборгованість по відсоткам за користування овердрафтом

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ "Укргазбанк", суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, правильно виходив із того, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належно, проте відповідач у порушення умов договору кошти отримані за умовами договору та відсотки за користування ними не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість.

Суди правильно визначились з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і дали їм належну оцінку, правильно встановили обставини справи, в результаті чого ухвалили законні й обґрунтовані рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України на стадії перегляду справи в касаційному порядку не передбачено.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 20 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного м. Києва від 05 липня 2016 рокузалишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.