Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: головуючий - Стародуб О.П.,

суддів - Швець В.В., Штульман І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 17.10.2013 р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2014 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна організація "Житомиргазбуд" про зобов'язання зарахувати періоди роботи до пільгового стажу,

У червні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання нечинним рішення управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі від 21.03.2013 р., зобов'язання зарахувати періоди роботи з 01.03.1991 р. по 07.05.1992 р. на посаді водія-дефектоскопіста, з 07.05.1992 р. по 06.12.2000 р. на посаді інженера-дефектоскопіста, з 16.10.2006 р. по 31.03.2008 р. на посаді інженера дефектоскопіста до спеціального стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зобов'язання призначити та виплатити пенсію за віком на пільгових умовах з моменту звернення.

Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 17.10.2013 р., яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2014 р., позовні вимоги задоволено частково.

Визнано неправомірною відмову відповідача щодо зарахування періоду роботи з 01.03.1991 р. по 06.12.2000 р. до спеціального стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов'язано зарахувати час роботи позивача з 01.03.1991 р. по 07.05.1992 р. на посаді водія-дефектоскопіста та з 07.05.1992 р. по 06.12.2000 р. на посаді інженера по неруйнівним методам контролю до стажу, який надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, на що отримав відмову у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. У листі від 21.03.2013 р. відповідач повідомив, що за поданими документами стаж роботи на пільгових умовах з 01.09.1989 р. по 28.02.1990 р. та з 01.03.1991 р. по 21.08.1992 р. не можна зарахувати, оскільки довідка № 10 від 18.01.2007 р. про підтвердження особливого характеру роботи або умов праці, необхідного для призначення пільгової пенсії, видано неправильно; періоди роботи з 22.08.1992 р. по 06.12.2000 р. та з 03.04.2008 р. по 31.10.2008 р. не можуть бути зараховані до стажу роботи по Списку № 1, так як посада інженера неруйнівних способів контролю та посада інженера-дефектоскопіста не атестовані. (а.с. 19-21)

Відповідно до даних трудової книжки позивач з 01.03.1991 р. по 07.05.1992 р. працював в лабораторії по контролю за якістю матеріалів, які застосовуються та виробництвом спец робіт водієм-дефектоскопістом, та його віднесено до категорії "А" як особу, яка постійно та безпосередньо працює на переносних рентгенівських апаратах по просвічуванню зварних з'єднань. (а.с. 14, 49)

З 07.05.1992 р. на тому ж підприємстві позивач був переведений на посаду інженера по неруйнівним методам контролю, з якої був звільнений 06.12.2000 р. за власним бажанням.

На підставі наказу проектно-будівельного об'єднання "Житомиргазбуд" від 19.11.1996 р. № 195/п на підприємстві було проведено атестацію робочих місць та за її результатами затверджено перелік робочих місць, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за роботу в шкідливих і важких умовах праці, зокрема, за Списком № 1 - дефектоскопіст рентгено-гамаграфування, будівельна лабораторія. (а.с. 71, 73)

Відповідно до протоколу № 1 від вересня 1996 року засідання атестаційної комісії по результатам обстеження умов і характеру праці, визначенню факторів виробничого середовища та трудового процесу працівників, які працюють на посаді дефектоскопіста та рентгено-гамаграфування, відповідності їх роботи показникам Списку № 1 для зайнятих в особливо шкідливих та важких умовах праці, підтверджено право дефектоскопіста рентгено-гамаграфування на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1 розділу ХХІІ, підпункт 5 "Інші роботи" (а.с. 74).

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що факт роботи позивача у спірний період на посадах, віднесених до Списку № 1, робота на яких дає право на призначення пенсії на пільгових умовах підтверджено, а не проведення керівником атестації робочого місця не може бути підставою для відмови у призначенні пільгової пенсії.

Поряд з тим, відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 р. № 383 (z1451-05) , якщо атестація з 21.08.1992 р. не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997 р., право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 р. включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 р., право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності та господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. № 442 (442-92-п) , та розробленими на її виконання Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 р. № 41 (v0041205-92) .

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Комплексний аналіз норм Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) та Порядку проведення атестації робочих місць дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "а" статті 13 Закону є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Таким чином, відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду України від 10.09.2013 р., 25.11.2014 р., 17.03.2015 р., 12.04.2016 р. (№№ 21-183а13, 21-519а14, 51-585а14, 477/2598/14-а відповідно).

Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій в частині зобов'язання зарахувати час роботи позивача з 22.08.1992 р. по 06.12.2000 р. на посаді інженера по неруйнівним методам контролю до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з відсутністю підтвердження результатів атестації даного робочого місця, та ухвалення в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 229, 230, 232, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі задовольнити частково.

Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2014 р. скасувати.

Постанову Корольовського районного суду міста Житомира від 17.10.2013 р. змінити, скасувавши її в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зарахування до пільгового стажу періоду з 22.08.1992 р. по 06.12.2000 р. і в цій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

В решті постанову Корольовського районного суду міста Житомира від 17.10.2013 р. у даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України (2747-15) .