Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Червинської М.Є.,

суддів: Завгородньої І.М., Коротуна В.М.,

Мазур Л.М., Писаної Т.О.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" на заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 травня 2014 року та рішення Апеляційного суду м. Києва від 30 березня 2016 року,

У січні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг України") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування позовних вимог зазначало, що 05 квітня 2006 року між ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк", та ОСОБА_3 було укладено договір № 001/3855/06 про видачу та обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток (приватних), за умовами якого на ім'я останньої було відкрито картковий рахунок та відновлювальну кредитну лінію в межах кредитного ліміту, розмір якого може становити 75 000 грн включно, а також видано кредитну картку для використання її для отримання кредиту строком на 1 461 день.

ОСОБА_3 належним чином не виконувала обов'язку щодо вчасного та повного погашення кредиту, внаслідок чого станом на 03 грудня 2013 року заборгованість за договором № 001/3855/06 про видачу та обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток (приватних) від 05 квітня 2006 року склала 4 740 грн 87 коп.

Крім того, 06 листопада 2007 року між ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк", та ОСОБА_3 було укладений кредитний договір № СL-002/982/2007, за умовами якого для купівлі автомобіля марки "Suzuki New Grand Vitara" та на оплату комісії банку ОСОБА_3 були надані грошові кошти у сумі 33 388, 00 доларів США зі строком остаточного повернення кредиту 06 листопада 2013 року, зі сплатою фіксованої процентної ставки у розмірі 11,99 % річних.

Того ж дня між банком та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № СL-002/984/2007, згідно з умовами якого на споживчі цілі останній були надані грошові кошти у сумі 15 000 грн зі строком остаточного повернення кредиту 06 листопада 2012 року зі сплатою 3 % річних.

Оскільки ОСОБА_3 належним чином взятих на себе обов'язків за кредитними договорами від 06 листопада 2007 року № СL-002/982/2007 та № СL-002/984/2007 не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість станом на 05 грудня 2013 року за кредитними договорами № СL-002/982/2007 та № СL-002/984/2007 у сумі 34 562,56 дол. США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ 276 258 грн 54 коп., основного боргу та суму пені за прострочення виконання за вказаним договором за період з 05 грудня 2012 року по 05 грудня 2013 року - 1 008 343 грн 81 коп. та 144 059 грн 26 коп. відповідно.

05 червня 2011 року між ПАТ "ОТП Банк", що є правонаступником ЗАТ "ОТП Банк", та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" було укладений договір факторингу, за яким ТОВ "ОТП Факторинг Україна" прийняло права грошових вимог, у тому числі й за договором № 001/3855/06 про видачу та обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток (приватних) від 05 квітня 2006 року, укладеним з ОСОБА_3

Крім того, 05 листопада 2010 року та 20 липня 2011 року між ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та ПАТ "ОТП Банк" було укладено договори купівлі-продажу кредитного портфелю, якими ПАТ "ОТП Банк" були продані (переуступлені) ТОВ "ОТП Факторинг Україна" права на кредитний портфель, який включає в себе також укладені між ОСОБА_3 та ПАТ "ОТП Банк" кредитні договори № СL-002/982/2007 та № СL-002/984/2007 від 06 листопада 2007 року.

Посилаючись на наведене, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" просило суд стягнути з відповідача на свою користь вказані суми заборгованостей та пені.

Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19 травня 2014 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ "ОТП Факторинг України" суму заборгованості за кредитним договором № 001/3855/06 про видачу та обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток (приватних) від 05 квітня 2006 року станом на 03 грудня 2013 року в розмірі 4 740 грн 87 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" суму заборгованості за кредитним договором від 06 листопада 2007 року № СL-002/982/2007 станом на 05 грудня 2013 року в розмірі 34 562,56 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 276 258 грн 54 коп. та пеню за період з 05 грудня 2012 року по 05 грудня 2013 року в розмірі 1 008 343 грн 81 коп., а всього - 1 284 602 грн 35 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" суму заборгованості за кредитним договором від 06 листопада 2007 року № СL-002/984/2007 станом на 05 грудня 2013 року в розмірі 144 059 грн 26 коп. та 3 654 грн судового збору.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 17 листопада 2015 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 30 березня 2016 року заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 травня 2014 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов ТОВ "ОТП Факторинг Україна" задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" суму заборгованості за кредитним договором № 001/3855/06 про видачу та обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток (приватних) від 05 квітня 2006 року станом на 03 грудня 2013 року в розмірі 4 740 грн 87 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" суму заборгованості за кредитним договором від 06 листопада 2007 року № СL-002/982/2007 станом на 05 грудня 2013 року у розмірі 15 302,53 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 122 313 грн 12 коп., пеню у розмірі 15 302,53 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 122 313 грн12 коп., а всього - 244 626 грн 24 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" суму заборгованості за кредитним договором від 06 листопада 2007 року № PL-002/984/2007 станом на 05 грудня 2013 року в розмірі 8 375 грн 99 коп.

У іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ТОВ "ОТП Факторинг Україна" просить скасувати рішення судів першої й апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІ "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 05 квітня 2006 року між ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк", та ОСОБА_3 було укладено договір № 001/3855/06 про видачу та обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток (приватних), за умовами якого на ім'я останньої було відкрито картковий рахунок та відновлювальну кредитну лінію в межах кредитного ліміту, розмір якого може становити 75 000 грн включно, а також видано кредитну картку для використання її для отримання кредиту строком на 1 461 день.

06 листопада 2007 року між ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк", та ОСОБА_3 було укладений кредитний договір № СL-002/982/2007, за умовами якого для купівлі автомобіля марки "Suzuki New Grand Vitara" та на оплату комісії банку ОСОБА_3 були надані грошові кошти у сумі 33 388, 00 доларів США зі строком остаточного повернення кредиту 06 листопада 2013 року, зі сплатою фіксованої процентної ставки у розмірі 11,99 % річних.

Того ж дня між банком та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № РL-002/984/2007, згідно з умовами якого на споживчі цілі останній були надані грошові кошти у сумі 15 000 грн зі строком остаточного повернення кредиту 06 листопада 2012 року зі сплатою 3 % річних.

25 червня 2011 року між ПАТ "ОТП Банк", що є правонаступником ЗАТ "ОТП Банк", та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" було укладений договір факторингу, за яким ТОВ "ОТП Факторинг Україна" прийняло права грошових вимог, у тому числі й за договором № 001/3855/06 про видачу та обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток (приватних) від 05 квітня 2006 року, укладеним з ОСОБА_3

Крім того, 05 листопада 2010 року та 20 липня 2011 року між ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та ПАТ "ОТП Банк" було укладено договори купівлі-продажу кредитного портфелю, якими ПАТ "ОТП Банк" були продані (переуступлені) ТОВ "ОТП Факторинг Україна" права на кредитний портфель, який включає в себе також укладені між ОСОБА_3 та ПАТ "ОТП Банк" кредитні договори № СL-002/982/2007 та № СL-002/984/2007 від 06 листопада 2007 року, а ТОВ "ОТП Факторинг Україна" прийняло такий кредитний портфель та зобов'язалось сплатити на користь ПАТ "ОТП Банк" винагороду.

Встановлено, що станом на 05 грудня 2013 року заборгованість за кредитним договором № СL-002/984/2007 складала 27 586,96 дол. США.

Станом на 05 грудня 2013 року заборгованість за кредитним договором № РL-002/984/2007 складала 14 396 грн 49 коп., з якої: заборгованість за відсотками - 16 584 грн, що загалом - 30 980 грн 49 коп., а також пеня за період з 05 грудня 2012 року по 05 грудня 2013 року у розмірі 113 078 грн 77 коп.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України банк зобов'язаний надати кредит позичальнику в розмірі та на умовах, що передбачені кредитним договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Встановлено, що відповідно до п. п. 3.1.1 п. З ч. 2 кредитних договорів від 06 листопада 2007 року ОСОБА_3 за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені цим договором строки, зобов'язана сплатити банку пеню в розмірі 1 % від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов'язань за кожен день прострочення. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум.

Отже, апеляційним судом встановлено, що у зв'язку з неналежним виконанням умов кредитних договорів у відповідача перед позивачем виникла заборгованість, яка підтверджується наданими суду розрахунком заборгованості та графіками платежів.

Разом з тим, під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції відповідачем ставилось питання про звернення позивача до суду з пропуском строку позовної давності, а також і те, що нарахована пеня значно перевищує нарахований борг і це є підставою для застосування положення ст. 551 ЦК України.

Згідно ч.1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені);

Отже, апеляційний суд, повно та всебічно дослідивши надані докази у справі, дійшов правильного висновку про те, що заборгованість за кредитними договорами слід відраховувати в межах трирічного строку до звернення позивача до суду.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, апеляційний суд, встановивши, що пеня перевищує основний розмір боргу, дійшов обґрунтованого висновку про зменшення пені до розміру основного боргу, на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права, які давали б підстави для скасування оскаржуваного судового рішення, а тому касаційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна"відхилити.

Рішення Апеляційного суду м. Києва від 30 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.