Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дем'яносова М.В., суддів: Іваненко Ю.Г., Ситнік О.М., Леванчука А.О., Ступак О.В., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення апеляційного суду Харківської області від 09 червня 2016 року,

У квітня 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, у якому зазначав, що на підставі договору позики від 24 березня 2008 року він позичив відповідачу 15 000 грн, які останній повинен був повертати позивачу щомісячними платежами по 1 250 грн до 24 березня 2009 року. ОСОБА_7 свої зобов'язання за договором позики не виконав, у зв'язку з чим позивач просив стягнути з нього 15 000 грн боргу, 3 898 грн 96 коп. інфляційних витрат та 3 609 грн 68 коп. 3 % річних.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 09 червня 2016 року рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 15 000 грн боргу, 3 898 грн 96 коп. інфляційних витрат та 3 609 грн 68 коп. 3 % річних. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_7, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи касаційної скарги, вважає, що вона має бути задоволена частково.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судом апеляційної інстанції порушені норми процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 304 ЦПК України справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими главою першою розділу V ЦПК України (1618-15) .

Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України розгляд судом цивільної справи відбувається у судовому засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

У статтях 74- 76 ЦПК України врегульовано порядок вручення судових повісток. Частиною 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку.

Тобто належним повідомленням особи, яка бере участь у справі, є розписка про отримання судової повістки.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційний суд направив повістку про повідомлення про судове засідання на ім'я ОСОБА_7 за адресою: квартира АДРЕСА_1, яка повернулася "за закінченням терміну зберігання".

Проте, суд не звернув уваги, що згідно з відомостями адресно-довідникового підрозділу ГУ ДМС УДМС України у Харківській області ОСОБА_7 за вказаною адресою зареєстрованим не значиться (а. с. 11).

Натомість, ОСОБА_7 звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення та надав копію паспорту, з якої вбачається, що він зареєстрований за адресою: квартира АДРЕСА_2 (а. с. 63).

На підставі цих відомостей, Фрунзенський районний суд м. Харкова ухвалою від 17 грудня 2015 року скасував заочне рішення та призначив справу до розгляду, а ухвалою від 24 грудня 2015 року справу передав до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова за підсудністю (а. с. 83, 84).

На вказані обставини апеляційний суд уваги не звернув та направив повістку не за адресою реєстрації відповідача, чим позбавив останнього права бути присутнім в судовому засіданні та надати заперечення.

Ураховуючи викладене, оскаржуване рішення апеляційного суду не може вважатись законним та підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 333, 336, 338, 342, 343, 344, 345, 349 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 09 червня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до апеляційного суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.