710/1904/14-ц Про стягнення боргу за договором кредиту - 21.11.2016 Прийняття

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Кредитної спілки "Альянс" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором кредиту, за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_7 - на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 07 квітня 2015 року та рішення апеляційного суду Черкаської області від 15 березня 2016 року,

У вересні 2014 року Кредитна спілка "Альянс" (далі - КС "Альянс") звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування вимог КС "Альянс" посилалася на те, що 29 серпня 2011 року між нею та членом кредитної спілки ОСОБА_2 було укладено договір кредиту № 33-Ш, згідно якого кредитна спілка надала останньому кредит у сумі 15 000 грн строком на 36 місяців, з 29 серпня 2011 року по 29 серпня 2014 року.

У забезпечення виконання боргових зобов'язання, між КС "Альянс" і ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 57-Ш від 29 серпня 2011 року, між КС "Альянс" та ОСОБА_5 було укладено договір поруки № 58-Ш, між КС "Альянс" та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 59-Ш від 29 серпня 2011 року, між КС "Альянс" та ОСОБА_6 було укладено договір поруки № 60-Ш від 29 серпня 2011 року.

Відповідно до п. 2.2 договорів поруки, поручителі несуть солідарну відповідальність з позичальником перед КС "Альянс".

Посилаючись на те, що відповідачі порушили умови договірних зобов'язань, відмовившись в односторонньому порядку від їх належного виконання, у зв'язку із чим утворилась кредитна заборгованість, яка станом на 10 вересня 2014 року складає 38 586 грн 93 коп., позивач просив суд задовольнити позов та стягнути указану суму заборгованості солідарно з відповідачів.

Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 07 квітня 2015 року позов КС "Альянс" задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 на користь КС "Альянс" заборгованість за кредитним договором від 29 серпня 2011 року № 33-Ш у сумі 38 586 грн 93 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 на користь КС "Альянс" сплачений судовий збір у розмірі 77 грн 17 коп. з кожного.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 15 березня 2016 року рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 07 квітня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь КС "Альянс" заборгованість за кредитним договором № 33-Ш від 29 серпня 2011 року у сумі 38 586 грн 93 коп.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь КС "Альянс" заборгованість за кредитним договором № 33-Ш від 29 серпня 2011 року у сумі 38 586 грн 93 коп.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь КС "Альянс" заборгованість за кредитним договором № 33-Ш від 29 серпня 2011 року у сумі 38 586 грн 93 коп.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на користь КС "Альянс" заборгованість за кредитним договором № 33-Ш від 29 серпня 2011 року у сумі 38 586 грн 93 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 на користь КС "Альянс" судові витрати у розмірі 77 грн 17 коп. з кожного.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_7 - порушує питання про скасування оскаржуваних рішень судів із направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що 29 серпня 2011 року між КС "Альянс" та членом кредитної спілки ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 33-Ш, відповідно до умов якого останній отримав кредит у сумі 15 000 грн строком на 36 місяців, з 29 серпня 2011 року по 29 серпня 2014 року, зі сплатою 45 % річних, та зобов'язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом та повернути кредит у визначені договором терміни.

Отримання відповідачем ОСОБА_2 коштів підтверджується видатковим касовим ордером № 252 від 29 серпня 2011 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язання позичальником 29 серпня 2011 року між КС "Альянс" та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 були укладені окремі договори поруки №№ 57-Ш, 58-Ш, 59-Ш, 60-Ш відповідно.

Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором № 33-Ш станом на 10 вересня 2014 року в результаті порушення зобов'язання за кредитним договором заборгованість ОСОБА_2 перед позивачем склала 38 586 грн 93 коп., із яких: 12 367 грн 13 коп. - основна сума боргу; 26 219 грн 80 коп. - проценти за користування кредитом.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у строк, встановлений у зобов'язанні.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Норми закону, якими врегульована порука, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого, у разі укладення між ними кількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов'язання між ними не виникає солідарної відповідальності між собою.

У справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції, встановивши, що боржник належним чином не виконував умови кредитного договору щодо погашення заборгованості та процентів за користування коштами, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення такої заборгованості з позичальника та поручителів в солідарному порядку. Оскільки між КС "Альянс" та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 були укладені окремі договори поруки, за якими кожен із поручителів поручився відповідати перед кредитором разом із позичальником як солідарні боржники, хоча і за порушення умов одного й того ж кредитного договору, суд дійшов обґрунтованого висновку про солідарне стягнення кредитної заборгованості з позичальника та кожного поручителя окремо.

Доводи касаційної скарги про неправомірність солідарної відповідальності боржника з кожним із поручителів окремо безпідставні, оскільки приписами ч. 3 ст. 554 ЦК України передбачено можливість встановлення поруки щодо виконання одного й того ж зобов'язання одночасно з боку декількох осіб. Однак така порука виникає лише на підставі її спільного надання у формі укладення одного договору декількома поручителями (спільна порука). При цьому поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою.

Законом не заборонено укладення й кількох договорів поруки на виконання того самого зобов'язання, проте в цьому випадку ч. 3 ст. 554 ЦК України не застосовується, оскільки поручителі не несуть у такому разі солідарної відповідальності між собою, а тому не можна вважати поруку їхньою спільною відповідальністю. За таких обставин кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі відповідного договору, але поручитель, що виконав зобов'язання, не може висунути вимогу до іншого поручителя на предмет розподілу відповідальності перед кредитором.

Доводи касаційної скарги про те, що КС "Альянс" не є фінансовою установою, яка в розумінні Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (2664-14) могла надавати відповідні фінансові послуги, в т.ч. і видавати кредити - безпідставні, оскільки обставини, на які посилається заявник, були предметом дослідження у суді і висновки з цього приводу, зроблені судом, ґрунтуються на встановлених у суді обставинах та досліджених у судовому засіданні доказах. Крім того, кредитний договір від 29 серпня 2011 року № 33-Ш, який був укладений між КС "Альянс" та ОСОБА_2, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, тому в силу вимог ст. 204 ЦК України є правомірним та підлягає виконанню.

Отже, доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для йогозміни або скасування не встановлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ