491/1496/14 Про стягнення втраченого заробітку за час незаконного відсторонення від роботи та відшкодування моральної шкоди - 16.11.2016 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Ананьївської районної ради Одеської області про стягнення втраченого заробітку за час незаконного відсторонення від роботи та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Одеської області від 2 грудня 2015 року,

У листопаді 2014 року позивач звернулась до суду з указаним позовом.

Зазначала, що вона працювала на посаді начальника комунального підприємства "Ананьївське районне бюро технічної інвентаризації" (далі - КП "Ананьївське районне бюро технічної інвентаризації").

На виконання постанови слідчого Ананьївської районної прокуратури Одеської області від 10 березня 2011 року розпорядженням голови Ананьївської районної ради Одеської області від 14 березня 2011 року № 3/К її відсторонено від займаної посади на період проведення досудового слідства та судового розгляду кримінальної справи.

Постановою Ананьївського районного суду Одеської області від 11 квітня 2011 року постанову слідчого Ананьївської районної прокуратури Одеської області від 10 березня 2011 року про відсторонення ОСОБА_3 скасовано, проте голова районної ради до 24 червня 2011 року до виконання посадових обов'язків її не допускав.

На підставі рішення Ананьївської районної ради від 24 червня 2011 року № 95-VI "Про дострокове розірвання контракту з ОСОБА_3" її звільнено із займаної посади з 24 червня 2011 року у зв'язку із достроковим розірванням контракту з підстав невиконання обов'язків, передбачених сторонами контракту, у відповідності до п. 8 ст. 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України (322-08) ).

На підставі викладеного, враховуючи бездіяльність відповідача, яка полягала у недопущенні її до роботи на посаді начальника КП "Ананьївське районне бюро технічної інвентаризації" в період з 12 квітня 2011 року по 23 червня 2011 року, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила задовольнити позов та стягнути з Ананьївської районної ради Одеської області 25 211 грн 62 коп з обов'язковим відрахуванням з вказаної суми обов'язкових платежів у бюджет в сумі 2 888 грн 52 коп, перерахувати на її користь 22 323 грн 10 коп за втрачений заробіток за час незаконного відсторонення від роботи з урахуванням компенсації за затримку виплати заробітної плати при її виплаті у травні 2015 року, відшкодувати моральну шкоду, яка полягає у незаконному відстороненні від посади, у розмірі 300 000 грн та стягнути судові витрати у розмірі 959 грн.

Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 4 червня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнено з Ананьївської районної ради Одеської області на користь ОСОБА_3 шкоду у розмірі втраченого заробітку за час незаконного відсторонення від роботи у розмірі 25 211 грн 62 коп за вирахуванням обов'язкових до сплати податків та платежів; моральну шкоду у розмірі 10 000 грн та судові витрати у розмірі 959 грн.

У іншій частині заявлених вимог відмовлено. Вирішено питання щодо відшкодування судового збору.

Додатковим рішенням Балтського районного суду Одеської області від 12 червня 2015 року доповнено рішення Балтського районного суду Одеської області від 4 червня 2015 року та поновлено ОСОБА_3 строк звернення з позовом до Ананьївської районної ради Одеської області про стягнення втраченого заробітку за час незаконного відсторонення від роботи та моральної шкоди.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 2 грудня 2015 року рішення Балтського районного суду Одеської області від 4 червня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у позові ОСОБА_3 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків апеляційного суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення апеляційного суду, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що безпідставне непоновлення ОСОБА_3 на займаній нею посаді з 12 квітня 2011 року по 23 червня 2011 року завдало їй майнової шкоди у розмірі неотриманої заробітної плати з урахуванням компенсації та моральну шкоду, які підлягають стягненню з відповідача.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у позові, виходив із того, що ОСОБА_3 заявлено позовні вимоги про стягнення втраченого заробітку. Так як позивач перебуває у трудових відносинах з КП "Ананьївське районне бюро технічної інвентаризації", Ананьївська районна рада Одеської області не є належним відповідачем у справі.

Проте такі висновки суду є передчасними, зважаючи на наступне.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 обіймала посаду начальника КП "Ананьївське районне бюро технічної інвентаризації".

Постановою слідчого Ананьївської районної прокуратури Одеської області від 10 березня 2011 року ОСОБА_3 відсторонено від посади начальника КП "Ананьївське районне бюро технічної інвентаризації" на період проведення досудового слідства та судового розгляду кримінальної справи.

Розпорядженням голови Ананьївської районної ради Одеської області від 14 березня 2011 року № 3/К на виконання постанови слідчого Ананьївської районної прокуратури Одеської області від 10 березня 2011 року з 14 березня 2011 року ОСОБА_3 відсторонено від займаної нею посади.

Постановою Ананьївського районного суду Одеської області від 11 квітня 2011 року, надісланою до ради для виконання і отриманою радою 15 квітня 2011 року, постанову слідчого Ананьївської районної прокуратури Одеської області від 10 березня 2011 року скасовано.

Рішенням Ананьївської районної ради Одеської області від 15 квітня 2011 року № 85-VI затверджено прийняте в міжсесійний період розпорядження голови районної ради від 14 березня 2011року № 3/К "Про відсторонення ОСОБА_4 від займаної нею посади".

Протягом 11 квітня 2011 року - 29 квітня 2011 року контрольно-ревізійним відділом в Красноокнянському районі контрольно-ревізійного управління в Одеській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності КП "Ананьївське районне бюро технічної інвентаризації" та складено акт № 400-20/9 від 29 квітня 2011 року, яким встановлено ряд фінансових порушень у діяльності підприємства.

Рішенням Ананьївської районної ради Одеської області від 24 червня 2011 року № 95-VI відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", враховуючи акт ревізії № 400-20/9 від 29 квітня 2011 року, ОСОБА_3 звільнено з посади начальника КП "Ананьївське районне бюро технічної інвентаризації" з 24 червня 2011 року у зв'язку із достроковим розірванням контракту з підстав невиконання нею обов'язків, передбачених умовами контракту, у відповідності до п. 8 ст. 36 КЗпП України.

Звертаючись до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої внаслідок бездіяльності відповідача, позивач на підставі положень ст. 56 Конституції України, п.п. 8, 9 ч. 2 cт. 16, ч. 2 ст. 23, ст. 1173 Цивільного кодексу України просила стягнути з відповідача завдану їй моральну шкоду та майнову шкоду у розмірі втраченого заробітку за час незаконного відсторонення від роботи у період з 12 квітня 2011 року по 23 червня 2011 року.

Відповідно до п.п. 8, 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної шкоди.

Згідно з ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (реальні збитки).

Статтею 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Частиною першою ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд наведеного не врахував, не звернув уваги на те, що ОСОБА_3 в обґрунтування заявлених нею вимог вказувала на бездіяльність відповідача, яка полягала у безпідставному недопущенні її до роботи на займаній посаді, у зв'язку із чим їй завдано майнову шкоду - втрачено заробіток за період бездіяльності відповідача після скасування постанови щодо відсторонення від роботи.

З огляду на викладене, погодитися із зробленими в ухваленому апеляційним судом рішенні висновками щодо підстав відмови у задоволенні позову неможливо; обставини, пов'язані з тим, чи порушені права позивача саме Ананьївською районною радою Одеської області, судом не з'ясовувались, будь-яких висновків з приводу цих обставин у оскаржуваному рішенні не наведено.

Апеляційний суд, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, у порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України, не встановив фактичних обставин справи, не з'ясував, які правовідносини виникли між сторонами, та невірно застосував норму права, що регулює спірні правовідносини, у зв'язку з чим дійшов передчасного висновку про скасування рішення суду першої інстанції та відмову у позові.

Згідно з ч. 2 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального та процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції допущені порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, і неправильно застосовані норми матеріального права, оскаржуване рішення апеляційного суду не може вважатись законним та обґрунтованим і підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ