Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого суддів: Демяносова М.В., Іваненко Ю.Г., Ситнік О.М., Маляренка А.В., Ступак О.В.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного підприємства "Веселий роздол" до ОСОБА_6, Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до Приватного підприємства "Веселий роздол" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 02 лютого 2016 року,

У липні 2015 року Приватне підприємство "Веселий роздол" (далі - ПП "Веселий роздол") звернулося до суду з позовом про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 07 вересня 2011 року укладеного між ОСОБА_6 та Приватним підприємством "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" (далі - ПП "ВКП "Каро"), застосування наслідків його недійсності шляхом зобов'язання ПП "ВКП "Каро" повернути земельну ділянку, площею 5,72 га, титульному володільцю земельної ділянки ПП "Веселий роздол", якому належить право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди земельної ділянки від 09 вересня 2008 року укладеного між ПП "Веселий роздол" та ОСОБА_6

Рішенням Врадіївського районного суду Миколаївської області від 20 жовтня 2015 року позов Приватного підприємства "Веселий роздол" до ОСОБА_6, Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки задоволено.

Визнано недійсним укладений 07 вересня 2011 року між ОСОБА_6 та Приватним підприємством "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" договір оренди земельної ділянки, площею 5,72 га (земельна ділянка, яка складається з наступних ділянок: ділянки 1, площею 4,12 га, кадастровий номер НОМЕР_1; ділянки 2, площею 1,6 га, кадастровий номер НОМЕР_2) призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Краснопільської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області, зареєстрованого у Врадіївському реєстраційному відділі МРФ ДП "Центр ДЗК" від 04 квітня 2012 року за № 482230004000105.

Зобов'язано Приватне підприємство "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" повернути із свого незаконного володіння та користування земельну ділянку площею 5,72 га (земельна ділянка, яка складається з наступних ділянок: ділянки 1, площею 4,12 га, кадастровий номер НОМЕР_1; ділянки 2, площею 1,6 га, кадастровий номер НОМЕР_2), розташованої в межах Краснопільської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області її титульному володільцю земельної ділянки Приватному підприємству "Веселий роздол", якому належить право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди земельної ділянки від 09 вересня 2008 року, укладеного між Приватним підприємством "Веселий роздол" та ОСОБА_6.

В зустрічному позові ОСОБА_6 до Приватного підприємства "Веселий роздол" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 5,72 га (земельна ділянка, яка складається з наступних ділянок: ділянки 1, площею 4,12 га, кадастровий номер НОМЕР_1; ділянки 2, площею 1,6 га, кадастровий номер НОМЕР_2), розташованої в межах Краснопільської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області, укладеного між ОСОБА_6 та Приватним підприємством "Веселий роздол" від 09 вересня 2008 року, зареєстрованого у Врадіївському реєстраційному відділі МРФ ДП "Центр ДЗК" від 16 січня 2009 року за № 040901200003 відмовлено.

Стягнуто з Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Каро", ОСОБА_6 на користь Приватного підприємства "Веселий роздол" судовий збір по 121 грн 80 коп. з кожного.

Не погодившись з вищевказаним рішенням ОСОБА_6 оскаржила його в апеляційному порядку.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 02 лютого 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 20 жовтня 2015 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу апеляційного суду, справу направити на розгляд до апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, пояснення представника, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.

Визнаючи неподаною та повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_6, не усунула вказаний в ухвалі судді недолік, не надала квитанцію про сплату судового збору.

Однак погодитися з таким висновком суду апеляційної інстанції не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норм процесуального права.

Як убачається з матеріалів справи, у листопаді 2015 року ОСОБА_6 звернулася до суду з апеляційною скаргою на рішення місцевого суду та надала квитанцію про сплату судового збору на суму 536,00 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 26 листопада 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишено без руху, зокрема щодо доплати судового збору у сумі 1 112,30 грн.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп2007 (va11p710-07) зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини і громадянина в апеляційній та касаційній інстанціях конкретизовано в главах 1, 2 розділу V ЦПК України (1618-15) , де врегульовано порядок і підстави для апеляційного та касаційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.

Відповідно до частини першої статті 292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 4 Законом України "Про судовий збір" із змінами, внесеними згідно із Законом від 22 травня 2015 року, який набрав чинності 01 вересня 2015 року (далі - Закон) ставка судового збору за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Так, як убачається з матеріалів справи, під час звернення до суду з позовом ПП "Веселий роздол" було сплачено судовий збір у розмірі 243,60 грн, відповідно ставка судового збору за подання апеляційної скарги складає 267,96 грн, а ОСОБА_6 надано квитанцію на суму 536,00 грн (за дві немайнові вимоги).

Отже, висновок суду апеляційної інстанції про невиконання відповідачем вимог ухвали апеляційного суду та повернення апеляційної скарги ОСОБА_6, суперечить змісту статті 292 ЦПК України та перешкоджає подальшому провадженню у справі щодо існуючого спору.

З урахуванням викладеного ухвалу суду апеляційної інстанції не можна вважати законною та обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню із направленням справи до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 336, 342, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 02 лютого 2016 року скасувати, справу передати до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.