Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д., суддів: Журавель В.І., Закропивного О.В., Хопти С.Ф., Штелик С.П., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів, за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 жовтня 2015 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року,

У квітні 2015 року ОСОБА_6 звернулася до суду із указаним вище позовом. В обґрунтування позовних вимог указувала на те, що перебувала із відповідачем у шлюбі з 15 липня 1995 року по 04 листопада 2014 року. Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2. Зазначала, що після розлучення у зв'язку із матеріальним становищем продовжують проживати разом, однак відповідач більше року не надає матеріальної допомоги на утримання дітей. З огляду на зазначене просила стягнути з ОСОБА_7 аліменти на неповнолітню дочку ОСОБА_9 в розмірі 1/3 частини від доходу відповідача і до її повноліття, та аліменти на сина ОСОБА_8, який продовжує навчання у розмірі 1/3 частини від доходів відповідача, до досягнення сином 23 років.

ОСОБА_7 проти позову заперечував та звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримання дітей, посилаючись на неналежне виконання ОСОБА_6 обов'язків матері та несення ним усіх витрат на утримання дочки.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29 жовтня 2015 року позов ОСОБА_6 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини від всіх доходів відповідача щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подання заяви, а саме з 20 квітня 2015 року і до повноліття дитини, а саме до 25 вересня 2025 року. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, що навчається в Національному університеті державної податкової служби України, у розмірі ј частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, починаючи з 20 квітня 2015 року та до закінчення сином навчання, не довше ніж до досягнення ним 23-х річного віку. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У зустрічному позові ОСОБА_7 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року рішення суду першої інстанції змінено в частині розміру коштів, що підлягають стягненню на утримання повнолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, із1/4 частки до 1/6 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_7, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення судів та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовити.

Відповідно до п. 6 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

За вимогами ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що сторони з 15 липня 1995 року по 04 листопада 2014 року перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2. Після розірвання шлюбу продовжують проживати разом з дітьми в спільній квартирі.

Статтею 180 СК України передбачений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із частиною третьою статті 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (стаття 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (стаття 184 цього Кодексу) і виплачуються щомісячно.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

За ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Згідно ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено згідно вимог ст. 212 ЦПК України, суди дослідили майновий стан ОСОБА_7 як платника аліментів, розмір участі батька у витратах на утримання дітей з урахуванням обґрунтованих висновків апеляційного суду про зменшення частки заробітку батька у рахунок стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина суди встановили із правильним застосуванням ст. ст. 181, 182, 199, 200 СК України та дотриманням норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги не необґрунтованими, на законність судових рішень не впливають.

У частині вирішення зустрічного позову судові рішення не оскаржуються, підстав для виходу за межі доводів касаційної скарги не вбачається, а тому в цій частині оскаржувані рішення судів не переглядаються в силу положень ст. 335 ЦПК України.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 жовтня 2015 року у незміненій при апеляційному розгляді справи частині та рішення апеляційного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року у частині вирішення позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.