Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Єрьоміна А.В.(головуючий);

Калашнікової О.В.,

Кравцова О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою товариства військових мисливців та рибалок західного регіону України "Корчівське" на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Карівської сільської ради Сокальського району Львівської області, треті особи: Львівська обласна громадська організація мисливців і рибалок "Солокія", товариство військових мисливців і рибалок Західного регіону України "МГ Корчівське", про скасування рішень, -

ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулись до суду з позовом до Карівської сільської ради Сокальського району Львівської області, треті особи: Львівська обласна громадська організація мисливців і рибалок "Солокія", товариство військових мисливців і рибалок Західного регіону України "МГ Корчівське", про скасування рішень.

Постановою Сокальського районного суду Львівської області від 30 січня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року постанову Сокальського районного суду Львівської області від 30 січня 2012 року скасовано та прийнято нове рішення про часткове задоволення позову.

Визнано протиправним і скасовано рішення Карівської сільської ради Сокальського району Львівської області від 03 червня 2011 року № 54 в частині надання згоди мисливському господарству "Корчівське" ТВМР ЗРУ на продовження строку користування земельними ділянками, наданими у власність ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_7.

Визнано протиправним і скасовано рішення Карівської сільської ради Сокальського району Львівської області від 03 червня 2011 року № 55 в частині відмови в наданні згоди на надання у користування і ведення мисливського господарства та полювання Львівській громадській організації мисливців і рибалок "Солокія".

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим у справі рішенням апеляційного суду, товариство військових мисливців та рибалок західного регіону України "Корчівське" звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У зв'язку з відсутністю клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд касаційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що рішенням Карівської сільської ради Сокальського району від 03 червня 2011 року № 54 надано згоду МГ "Корчівське" ТВМР ЗРУ на продовження строку користування мисливськими угіддями на території Карівської сільської ради терміном на 15 років в межах від Річківської сільської ради Жовківського району по державному кордону України до межі з Корчівською сільською радою Сокальського району, по межі з Домашівською сільською радою, Гійчівською сільською радою Жовківського району, Забірською сільською радою Жовківського району, Річківською сільською радою Жовківського району до Державного кордону України. Загальна площа 6629 га, в тому числі лісові угіддя 2840 га, польові угіддя 3764 га, водно-болотні 25 га.

Рішенням Карівської сільської ради Сокальського району від 03 червня 2011 року № 55 відмовлено у наданні в користування і ведення мисливського господарства та полювання Львівській громадській організації мисливців і рибалок "Солокія" терміном на 20 років, посилаючись на те, що на території сільської ради мисливськими угіддями користується товариство військових мисливців та рибалок Західного регіону України "Корчівське", угода з яким є чинною до 12 лютого 2012 року.

При цьому апеляційним судом встановлено, що земельні ділянки, які перебувають у власності позивачів частково входять в загальну площу мисливських угідь, які надані в користування ТВМР ЗРУ МГ "Корчівське".

Вважаючи рішення Карівської сільської ради Сокальського району Львівської області від 03 червня 2011 року № 54, № 55 протиправними, позивачі звернулись до суду з цим позовом.

Положеннями статті 14 Конституції України визначено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією (254к/96-ВР) чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких встановлений інший порядок судового вирішення.

Положеннями пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до статті 15 Цивільного процесуального кодексу України справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних відносин, розглядаються в порядку цивільного судочинства.

Отже, після передачі у власність або оренду земельної ділянки на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, що вичерпує свою дію після реалізації його, як акта ненормативного характеру, подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постановах від 11 листопада 2014 року № 21-493а14, від 09 грудня 2014 року № 21-308а14, який згідно зі статтею 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з частиною 2 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

За правилами частини 1 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтею 157 цього Кодексу.

За таких обставин оскаржувані рішення судів підлягають скасуванню із закриттям провадження у цій справі в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 157, 220, 222, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу товариства військових мисливців та рибалок західного регіону України "Корчівське" задовольнити частково.

Постанову Сокальського районного суду Львівської області від 30 січня 2012 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року у справі - скасувати та закрити провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.