Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Євграфової Є.П., Євтушенко О.І., Кадєтової О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" про стягнення компенсації за невикористану відпустку та компенсації середнього заробітку за час затримки у виплаті компенсації за невикористану відпустку, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Богуславського районного суду Київської області від 07 лютого 2017 року, ухвалу апеляційного суду Київської області від 23 березня 2017 року,

У грудні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що він працював у державному підприємстві спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (далі - ДП "Укрспирт") на посаді начальника управління майнових відносин та наказом відповідача від 05 жовтня 2016 року № 330-к його було звільнено з роботи на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України за згодою сторін.

Зазначав, що при звільненні йому була нарахована та виплачена грошова компенсація за невикористану відпустку в кількості 71 днів в сумі 88 158 грн 57 коп.

Вважав такий розрахунок неповним, оскільки відповідачем не було враховано те, що в травні 2016 року працівникам апарату підприємства було підвищено посадові оклади (заробітну плату) на 15 %, а відповідно до ч. 5 ст. 95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку, що не було враховано відповідачем, у зв'язку з чим йому було не було виплачено 8 813 грн 23 коп.

З урахуванням наведеного, ОСОБА_4 просив стягнути з відповідача грошову компенсацію за невикористану відпустку у розмір 8 813 грн 23 коп. та середній заробіток за час затримки виплати грошової компенсації за невикористану відпустку у розмірі 116 608 грн 21 коп.

Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 07 лютого 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 23 березня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_4 просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому ЦПК України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, відмовляючи в позові, виходив із того, що з травня до жовтня 2016 року фінансова можливість ДП "Укрспирт" щодо коригування заробітної плати на підприємстві була обмеженою, що не давало можливості адміністрації підприємства спільно з профспілковим комітетом прийняти рішення про проведення коригування заробітної плати. Також судом ураховано, що коригування заробітної плати в ДП "Укрспирт" було проведено з 01 листопада 2016 року, а позивач був звільнений з роботи 05 жовтня 2016 року. За таких обставин суд дійшов обґрунтованого висновку, що при звільненні позивача було проведено розрахунок згідно з вимогами чинного законодавства.

При цьому суд правильно застосував норми матеріального права: ст. ст. 94, 97 КЗпП України, ст. ст. 4, 5, 14, 15 Закону України "Про оплату праці", ст. 21 Закону України "Про відпустки", п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (100-95-п) , на підставі належним чином оцінених доказів, наданих сторонами (ст. 212 ЦПК України).

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити та залишити ухвалені судами рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Богуславського районного суду Київської області від 07 лютого 2017 року, ухвалу апеляційного суду Київської області від 23 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.