809/2971/15 Про визнання дій ДПІ протиправними та скасування наказів ДПІ щодо проведення перевірок - 07.02.2017 Прийняття

ФОП ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії ДПІ у м. Яремчому щодо проведення перевірки за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, а також визнати протиправними та скасувати накази відповідача від 08.06.2015 року № 114, від 20.07.2015 року № 140, від 21.07.2015 року № 141.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.11.2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2016 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і прийняття нового про задоволення позовних вимог.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ДПІ у м. Яремчому зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Крім цього, відповідачем заявлено клопотання про заміну Державної податкової інспекції у м. Яремчому Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на процесуального правонаступника Надвірнянську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС в Івано-Франківській області.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем видано наказ від 08.06.2015 року № 114 про проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року терміном 10 робочих днів з 18.06.2015 року. Підставою для призначення контрольного заходу ДПІ у м. Яремчому зазначено затверджений план-графік проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання на другий квартал 2015 року та пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 77 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Наказом від 20.07.2015 року № 140 перенесено терміни проведення перевірки до 20.07.2015 року, а наказом від 21.07.2015 року № 141 - до дати відновлення та надання платником податків до перевірки документів податкового та бухгалтерського обліку, необхідних для здійснення контрольного заходу.

Надаючи оцінку обставинам у справі, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

За правилами п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивачем допущено посадових осіб ДПІ у м. Яремчому до проведення спірного контрольного заходу. Власне ж допуск до перевірки, на думку судових інстанцій, нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та/або проведенні виїзної податкової перевірки. У зв'язку з цим, суди зазначили, що правові наслідки наказів відповідача від 08.06.2015 року № 114, від 20.07.2015 року № 140, від 21.07.2015 року № 141 у даному випадку є вичерпаними, а тому оскарження таких наказів не сприяє відновленню порушених прав ФОП ОСОБА_1

Однак, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, висловленого в постанові від 27.01.2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будгарантінвест-55" до Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області про визнання незаконним наказу про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки та визнання протиправними дій, нормами Податкового кодексу України (2755-17) , з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення перевірок, у тому числі документальних планових. Лише їх дотримання може бути підставою для висновку про законність такої перевірки.

При цьому, право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої перевірки (виїзної або невиїзної).

В той же час, слід враховувати, що п. 3 р. ІІ «Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (71-19) встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) .

Зазначене обмеження не поширюється з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість.

Відтак, для правильного вирішення цього спору судам слід було ретельно перевірити законність прийнятих ДПІ у м. Яремчому оскаржуваних наказів, зокрема, встановити, чи отримувався позивачем дохід більше 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік, чи ввозились на митну територію України (вироблялись/реалізувались) підакцизні товари, що, з огляду на встановлені Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (71-19) обмеження, надало б відповідачу право на здійснення планової виїзної документальної перевірки з питання дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, або ж наявність дозволу Кабінету Міністрів України, заявки позивача щодо його перевірки, рішення суду тощо.

Отже, під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

При цьому, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного та всебічного з'ясування обставин справи, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та вичерпано всі можливості збирання й оцінки доказів.

Разом з тим, ч. 4 та 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Виходячи з положень ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що судами з'ясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична оцінка. Вказане позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити юридичну оцінку, надану судами попередніх інстанцій всім обставинам справи.

Зважаючи на наведене, суд касаційної інстанції на підставі ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновку про неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для повного, достовірного з'ясування та правильного вирішення цього спору.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Замінити Державну податкову інспекцію у м. Яремчому Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на її процесуального правонаступника Надвірнянську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2016 року - скасувати та направити справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.