Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача),

Головчук С.В.,

Заїки М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області про зобов'язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2016 року,

У червні 2015 року ОСОБА_4 звернулась в суд із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області, в якому, уточнивши позовні вимоги, просила визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо обрахунку пільгового стажу, визнати неправомірною відмову управління Пенсійного Фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області у призначенні ОСОБА_4 пенсії на пільгових умовах за пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та зобов'язати відповідача призначити і нарахувати позивачу пенсію за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад та показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11 березня 1994 року (162-94-п) (підрозділ 10 позиція 2211100 а-16300) за період роботи на посаді обробника валяльно-повстяних виробів з 22 серпня 1992 року по 30 вересня 2000 року, починаючи 03 червня 2015 року, тобто з моменту звернення до відповідача із заявою.

В обґрунтування позову зазначала, що відповідач протиправно не зарахував частину стажу її роботи з 22 серпня 1992 року по 30 вересня 2000 року на посаді обробника валяльно-повстяних виробів у Хустській фетро-фільцевій фабриці до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, та відмовив у призначенні такої пенсії через те, що у неї немає 10 років пільгового стажу роботи за Списком № 2. Вважала, що відмова у призначенні їй пенсії на пільгових умовах є неправомірною, оскільки факт її роботи на Хустській фетро-фільцевій фабриці, обробником валяльно - повстяних виробів підтверджений відомостями її трудової книжки та є безперечним.

Постановою Хустського районного суду Закарпатської області від 06 жовтня 2015 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо обрахунку пільгового стажу, який дає право на достроковий вихід на пенсію ОСОБА_4 Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_4 до пільгового стажу період її роботи в Хустській фетро-фільцевій фабриці (Відкрите акціонерне товариство підприємство "Хуст") на посаді обробника валяльно-повстяних виробів з 22 серпня 1992 року по 31 січня 1996 року, з 01 серпня 1996 року по 31 серпня 1996 року, з 01 вересня 1996 року по 30 вересня 1996 року, з 01 листопада 1996 року по 30 листопада 1996 року, з 01 квітня 1997 року по 30 квітня 1997 року, з 01 вересня 1998 року по 30 вересня 1998 року, з 01 березня 1999 року по 31 березня 1999 року, з 01 листопада 1999 року по 30 листопада 1999 року, з 01 вересня 2000 року по 30 вересня 2000 року за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад та показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11 березня 1996 року (162-94-п) . Скасовано рішення управління Пенсійного Фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області № 9 від 10 червня 2015 року про відмову в призначенні ОСОБА_4 пільгової пенсії та зобов'язано управління Пенсійного Фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області призначити ОСОБА_4 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, цехів, професій і посад, робота на яких дає право на пенсію на пільгових умовах згідно із пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дня звернення за призначенням такої пенсії - 03 червня 2015 року.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2016 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Касаційна скарга мотивована тим, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що позивач не набула права на пільгове пенсійне забезпечення, оскільки її робоче місце не було проатестоване, є помилковим у зв'язку з тим, що відповідальність за своєчасне і якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації, а її не проведення або не належне проведення не може бути підставою для позбавлення позивача права на пенсію.

У запереченнях на касаційну скаргу, Хустське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області, посилається на те, що пільговий стаж роботи позивача становить 09 років 03 місяці 14 днів, тобто відсутні 10 років стажу роботи, який дає право на призначення пільгової пенсії за Списком № 2. Робота позивача на посаді обробника валяльно- повстяних виробів підтверджена за результатами атестації, проведеної на підприємстві відповідно до наказу № 42 по Відкритому акціонерному товариству Хустському виробничо-торговому підприємству фетрових головних уборів "Хуст" від 01 листопада 2000 року, однак у період 2000-2001 років позивач не була зайнята на робочому місці протягом повного робочого дня, тому підстави для зарахування цього періоду роботи до пільгового стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відсутні.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 у період з 01 січня 1984 року по 21 серпня 1992 року працювала на посаді обробника головних уборів на Хустській фетро-фільцевій фабриці, яка відповідає Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що підтверджується трудовою книжкою. Згідно із записом № 4 трудової книжки НОМЕР_1 01 січня 1984 року ОСОБА_4 присвоєно 4 розряд обробника фетрових головних уборів.

У зв'язку із введенням нових тарифних ставок оплати праці 01 квітня 1984 року позивачу встановлено 4 розряд обробника валяльно-повстяних виробів та на цій посаді, без змін характеру роботи, позивач працювала до звільнення, що стверджується довідкою архівного відділу Хустської районної державної адміністрації № 673 від 31 березня 2015 року.

Випискою з протоколу № 9 від 10 червня 2015 року комісії по розгляду питань, пов'язаних з призначенням/перерахунком та виплатою пенсій, управління Пенсійного Фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області підтверджено, що загальний стаж роботи позивача становить 20 років 10 місяців 24 дні.

З довідки архівного відділу Хустської районної державної адміністрації № 677 від 31 березня 2015 року видно, що відповідно до наказу № 74 по Відкритому акціонерному товариству Хустському виробничо-торговому підприємству фетрових головних уборів "Хуст" від 12 серпня 1996 року "Про затвердження переліку професій і посад працівників з пільговим пенсійним забезпеченням за результатами атестації робочих місць" підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за роботу в несприятливих умовах наступним категоріям робочих: розчісувальник хутряних шкурок нефарбованих; сушильники сировини зайняті у сушарках ручного завішування на сушіння шкурок; валяльники; протравлювачі шкурок.

Довідкою архівного відділу Хустської районної адміністрації № 678 від 31 березня 2015 року встановлено, що наказом № 42 по Відкритому акціонерному товариству Хустському виробничо-торговому підприємству фетрових головних уборів "Хуст" від 01 листопада 2000 року "Про затвердження переліку професій і посад працівників з пільговим пенсійним забезпеченням за результатами атестації робочих місць" визначено перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій та посад працівникам, яким підтверджено право на пільгову пенсію, передбачену законодавством, до яких, зокрема, віднесено обробників валяльно-повстяних виробів.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що робота обробника валяльно-повстяних виробів повний робочий день за всіх умов визнавалась шкідливою, а порушення порядку атестації робочих місць не може звузити право позива на соціальний захист, оскільки її вини у не проведенні атестації робочого місця за спірний період немає.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив із такого.

Пунктом "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ (1788-12) ) встановлено, що мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За приписами статті 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку застосування Списків № 1 і № 2, якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності та господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (442-92-п) (далі - Порядок проведення атестації робочих місць, постанова № 442 відповідно), та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (v0041205-92) (далі - Методичні рекомендації).

Із зазначених нормативних актів видно, що основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Порядок проведення атестації робочих місць та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Положеннями Порядку проведення атестації робочих місць визначено, що відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ (1788-12) та Порядку проведення атестації робочих місць дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах згідно з пунктом "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року, 25 листопада 2014 року, 17 березня 2015 року (справи №№ 21-183а13,21-519а14, 51-585а14 відповідно) та від 12 квітня 2016 року (справа № 21-6501а15).

Отже, висновок суду першої інстанції в цій частині не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Судами встановлено, що у підрозділі 10 Валяльно-повстяне виробництво Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад та показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11 березня 1994 року (162-94-п) , міститься позиція 2211100а-11361 - валяльники та позиція 2211100 а-16300 - обробники валяльно-повстяних виробів.

Оскільки ОСОБА_4 працювала на посаді обробника валяльно-повстяних виробів, яка після 21 серпня 1992 року підлягала атестації для підтвердження пільгового стажу, а згідно атестації, проведеної наказом № 74 від 12 серпня 1996 року, підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за роботу в несприятливих умовах особам, які працювали на посаді валяльника, то суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачами правомірно підтверджено період роботи позивача на Хустській фетро-фільцевій фабриці на посаді обробника валяльно-повстяних виробів з 01 січня 1984 року по 21 серпня 1992 року, тобто лише 8 років 7 місяців 21 день, оскільки у цей період для підтвердження пільгового стажу не потрібно було проводити атестацію.

Однак, зазначивши про те, що ОСОБА_4 з 01 квітня 1984 року до звільнення працювала без змін умов праці, суд не з'ясував, чи була проведена у 1996 році атестація робочого місця обробника валяльно-повстяних виробів, за наявності якої може бути підтверджено право позивача пільгове пенсійне забезпечення у період з 1992 по 1996 рік, а якщо так, то на підставі якого наказу, які її висновки, чи змінились умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце).

Разом з тим, відповідно до наказу № 42 по Відкритому акціонерному товариству Хустському виробничо-торговому підприємству фетрових головних уборів "Хуст" від 01 листопада 2000 року проведено атестацію робочого місяця ОСОБА_4 і за її результатами підтверджено право позивача на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2 на посаді обробника валяльно-повстяних виробів у період роботи з 1997 - 2001 років.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно з довідкою архівного відділу Хустської районної адміністрації № 676 від 31 березня 2015 року у ОСОБА_4 відсутнє нарахування заробітної плати за роботу на посаді обробника валяльно-повстяних виробів у період 1997-2001 років, тобто у період, коли за результатами атестації робочого місця було підтверджено роботу позивача на цій посаді.

Проте, висновок суду апеляційної інстанції, що у період 1997-2001 років позивач не була зайнята повний робочий день на посаді обробника валяльно-повстяних виробів, а тому у неї відсутнє право на зарахування цього періоду роботи до пільгового стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, є передчасним, оскільки з архівної довідки відділу Хустської районної адміністрації № 676 від 31 березня 2015 року вбачається лише відсутність нарахування ОСОБА_4 заробітної плати за роботу на посаді обробника валяльно-повстяних виробів у період 1997-2001 років, проте чи була позивач зайнята на вказаній посаді повний робочий день, з цієї довідки встановити не можливо, а суд апеляційної інстанції зазначену обставину не з'ясував.

У зв'язку з цим, постанова суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову не може бути залишена без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції наведених обставин також не з'ясував.

Між тим, від встановлення цих фактів залежить наявність чи відсутність у позивача права на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2.

Порушення судами обох інстанцій норм матеріального права і неповне встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, згідно із статтею 227 КАС України є підставою для скасування ухвалених судових рішень і направлення справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Оскільки суди обох інстанцій не встановили обставин, які мають значення для вирішення справи, то ухвалені ними рішення підлягають скасуванню.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Скасувати постанову Хустського районного суду Закарпатської області від 06 жовтня 2015 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2016 року, а справу на направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.