Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Висоцької В.С.,

Умнової О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт КШ" про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_2, поданою представником - ОСОБА_3, на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 09 серпня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 30 січня 2017 року,

У жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що працювала в товаристві з обмеженою відповідальністю "Комфорт КШ" (далі - ТОВ "Комфорт КШ"). У зв'язку з порушенням своїх законних прав з боку відповідача звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва. 19 жовтня 2015 року у приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва під час розгляду справи директор ТОВ "Комфорт КШ" ОСОБА_4 поширила щодо позивача недостовірну та образливу інформацію, яка порочить її честь, гідність та ділову репутацію, а саме, що вона є "злодюжкою, особою без відповідальною, що вчиняла розтрати на роботі та, що краде під час роботи". Зазначена інформація є такою, що не відповідає дійсності та принижує ділову репутацію. Зазначеними діями відповідач завдав позивачу моральної шкоди, оскільки публічно розповсюджена інформація формує негативне уявлення про її ділові навички, а позивач в свою чергу є молодим спеціалістом.

Враховуючи викладене, позивачка просила визнати інформацію, поширену директором ТОВ "Комфорт КШ" ОСОБА_4 про те, що позивач є "злодюжкою", особою, яка вчинила крадіжки, розтрати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію; стягнути з відповідача компенсацію моральної шкоди в розмірі 15 тис. грн.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 09 серпня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 30 січня 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове рішення про задоволення її позову.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями є висловлювання які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири).

У п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 (v_001700-09) "Про судову практику у справах про захист честі, гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" також роз'яснено, що відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності і спростувати, що відповідає судовій практиці Європейського суду з прав людини при застосуванні положень ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно зі ст. 47-1 Закону України "Про інформацію", ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2, суди на підставі поданих сторонами доказів, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшли обґрунтованого висновку про те, що спірна інформація є лише оціночним судженням висловленим відповідачем під час розгляду цивільної справи у суді, а тому в даному випадку відсутній повний склад правопорушення, на яке посилається позивач, тобто, відсутнє поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, або завдає шкоди особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції (ст. 335 ЦПК України), і на законність судових рішень не впливають.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_2, подану представником - ОСОБА_3, відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 09 серпня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 30 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.