Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Гончар Л.Я. Шведа Е.Ю.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області на постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 10 жовтня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року у справі № 352/1966/14-а за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області про зобов'язання призначити та виплатити пенсію, -

У серпні 2014 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області, в якому просив, з урахуванням уточнення позовних вимог, зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах із зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи із шкідливими та важкими умовами праці з 01.10.2003 року до 02.08.2005 року, нарахувати і виплатити заборгованість, починаючи з 09.01.2014 року та виплачувати призначену пільгову пенсію.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не зарахував позивачу до стажу роботи на пільгових умовах період роботи із шкідливими та важкими умовами праці з 01.10.2003 р. до 02.08.2005 р. у зв'язку з відсутністю атестації робочого місця. У той час, коли він має майже 39 років загального стажу роботи та більше 10 років пільгового стажу роботи із шкідливими та важкими умовами праці. Впродовж всього періоду роботу на даній посаді його робоче місце та умови праці фактично не змінювались, він працював і продовжує працювати на одному і тому ж робочому місці. Відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах чоловікам призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 10 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області призначити ОСОБА_4 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 01 березня 2014 року із зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи із шкідливими та важкими умовами праці з 01.03.2004 року до 02.08.2005 р., нарахувати і виплатити заборгованість, починаючи з 01.03.2014 року, та виплачувати призначену пільгову пенсію.

Постанову у частині зобов'язання призначити, нарахувати і виплатити пенсію за віком на пільгових умовах у межах суми стягнення за один місяць звернено до негайного виконання.

На постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 10 жовтня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року надійшла касаційна скарга управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 працює у Івано-Франківському ВАТ "М'ясомолторг", починаючи з 01.10.2003 року, а саме: з 01.10.2003 року. до 29.02.2004 року. - помічником машиніста аміачних холодильних установок, з 01.03.2004 р. по час звернення з даним адміністративним позовом - машиністом аміачних холодильних установок, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці позивача, актом зустрічної перевірки документів про стаж роботи та заробітну плату позивача, які дають право на пенсію на пільгових умовах по Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. № 36 (36-2003-п) (Список № 2), довідкою підприємства. Протягом періоду роботи машиністом аміачних холодильних установок робоче місце та умови праці позивача фактично не змінювались. Позивач працював і продовжує працювати на одному і тому ж робочому місці.

Після досягнення 56-річного віку, при загальному стажі роботи більше 38 років та наявності пільгового стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, більше 10 років, позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Відповідач листом від 31.03.2014 року № 1728/03 відмовив позивачу у призначенні пенсії, мотивуючи свою відмову недостатністю стажу роботи на пільгових умовах, оскільки пільговий стаж позивача з 01.10.2003 р. до 02.08.2005 р. належно не підтверджений результатами атестації робочих місць, оскільки на підприємстві у червні 1998 р. була проведена атестація, результати якої діяли протягом 5 років, до червня 2003 р.; наступна атестація проведена лише 02.08.2005 р. Крім того, період роботи позивача на посаді помічника машиніста аміачних холодильних установок протягом 5 місяців, а саме з 01.10.2003 р. до 29.02.2004 р., взагалі не може зараховуватись до пільгового стажу, оскільки посада помічника машиніста аміачних холодильних установок не передбачена Списком № 2.

Не погоджуючись із таким рішення відповідача позивач і звернувся в суд з даним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходив з того, що позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки посада, на якій він працював, віднесена до Списку № 2, а неналежне чи невчасне проведення атестації робочих місць підприємством на якому він працював не може бути підставою для позбавлення його такого права.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині зарахування до пільгового стажу роботи періоду роботи позивача на посаді помічника машиніста аміачних холодильних установок протягом 5 місяців з 01.10.2003 р. до 29.02.2004 р., суди дійшли до висновку про те, що посада помічника машиніста аміачних холодильних установок Списком № 2 не передбачена.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Відповідно до положень пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992 року № 41 (v0041205-92) (далі - Методичні рекомендації).

Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 року № 383 (z1451-05) ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за № 1451/11731 (z1451-05) ), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 16.09.2014 року № 21-307а14.

Колегія суддів зазначає, що чергова атестація робочих місць на Івано-Франківському ВАТ "М'ясомолторг" була проведена 02.08.2005 року, а попередня - у 1998 року. Позивач з 01.03.2004 року по 01.03.2014 року працював на посаді машиніста аміачних холодильних установок, яка віднесена до переліку робіт, зайнятість на яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 2, а відтак період його роботи з 01.03.2004 року по 02.08.2005 року (до проведення чергової атестації робочих місць) має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації, проведеної у 1998 році.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що при вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області відхилити, а постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 10 жовтня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.