804/13574/13-а Про визнання недійсним рішення про корегування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації - 02.02.2017 Прийняття

Головуючого судді - Черпіцької Л.Т. Суддів - Гончар Л.Я. Шведа Е.Ю. розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альві Груп Інтернешнл" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2014 року у справі № 804/13574/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альві Груп Інтернешнл" до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів України про визнання недійсним рішення та картки відмови

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альві Груп Інтернешнл" звернулося з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними дії відповідача щодо видачі картки відмови в митному оформлення № 100270000/2013/20656,

- визнати недійсними картку відмови в митному оформлення № 100270000/2013/20656 від 17 липня 2013 року,

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості № 100270000/2013/400068/2 від 17 липня 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на протиправність дій митниці щодо самостійного визначення митної вартості та необґрунтоване витребування у позивача додаткових документів щодо підтвердження митної вартості товару.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2014 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій Товариство з обмеженою відповідальністю "Альві Груп Інтернешнл" звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між товариством з обмеженою відповідальністю "Альві Груп Інтернешнл" (покупець) та компанією "Foshan Shunde Ouyashi Illumination Electric Aparatus Co., Ltd" (резидент Китайської Народної Республіки, продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт № 18/02/2013 від 18.02.2013 року, відповідно до умов якого продавець на умовах FOB (згідно з правилами ІНКОТЕРМС 2010) зобов'язаний здійснити продаж та поставку на користь позивача електропобутових товарів, а покупець прийняти товар та здійснити оплату у строки і порядку, передбаченому даним контрактом.

Позивачем було самостійно визначено митну вартість товару за основним методом - ціною договору (контракту) і для здійснення митного оформлення товару до митного органу подано декларацію митної вартості № 100270000/2013/225717 від 11.07.2013 року; зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу № 18/02/2013 від 18.02.2013 року; специфікацію № 1 до контракту від 18.02.2013 року; рахунок-фактуру (інвойс) № OYS200213 від 10.04.2013 року до контракту № 8/02/2013 від 18.02.2013 року; платіжне доручення в іноземній валюті № 320JBKLDO від 19.03.2013 року та платіжне доручення в іноземній валюті № 361JBKLDO від 16.04.2013 року; прайс-лист виробника (б/н) від 30.01.2013 року; пакувальний лист (б/н) від 10.04.2013 року; декларацію про відповідність від 09.07.2013 року; копію митної декларації країни відправлення від 18.04.2013 року; міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 017960 від 05.07.2013 року, коносамент (bill of lading) № 97917 від 18.04.2013 року; довідку ТОВ "Ламан Шипінг Ейдженсі" про транспортні витрати № 1.21213 від 15.05.2013 року.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості посадовою особою відповідача встановлено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), оскільки використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально та у зв'язку з наявністю сумнівів у правильності визначення митної вартості імпортованих товарів позивачу було запропоновано надати додаткові документи а саме: договір з третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та інформацію про вартість сировини для виробництва товару.

У зв'язку з ненаданням вказаних документів посадовою особою Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 100270000/2013/400068/2 від 17.07.2013 року та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.07.2013 року № 100270000/2013/20656. Митницею було застосовано резервний метод визначення митної вартості товару у зв'язку з відсутністю інформації необхідної для її визначення іншими методами на основі цінової інформації, що міститься в ЄАІС ДМСУ

З метою випуску задекларованих товарів у вільний обіг позивачем було подано митному органу заяву про митне оформлення товару під гарантійне зобов'язання, здійснено коригування митної вартості згідно з рішенням митного органу та сплачено всі митні платежі.

26.07.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Альві Груп Інтернешнл" звернулось з листом № 22/2013 про надання додаткових документів та скасування рішення про коригування заявленої митної вартості № 100270000/2013/400068/2 від 17.07.2013 року.

Згідно відповіді від 01.08.2013 року № 14.1/4-26/2698 відповідач повідомив про відсутність підстав для скасування спірного рішення про коригування заявленої митної вартості.

Отже, предметом даного спору є правомірність визначення митної вартості товару.

Розглядаючи справу та відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині скасування рішень про коригування митної вартості та карток відмови, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про правомірність дій митниці.

Однак колегія суддів вважає такі висновки судів передчасними, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України від 13.03.2012 р. (далі - МК України (4495-17) ) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч.1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Аналіз наведених статей свідчить, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнiвiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбiжностi, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхiднiсть перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовiрностi наданої iнформацiї, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Частиною 4 ст. 54 МК України передбачено обов'язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" (z0883-12) , зареєстрованого Міністерством юстиції України 01 червня 2012 року за № 883/21195 (z0883-12) , митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Як вбачається з оскаржуваного рішення та матеріалів справи, обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної митної вартості, митниця посилалась на те, що в наданих позивачем до митного оформлення документах встановлено розбіжності між інформацією у інвойсі від 10.04.2013 року № ОУS200213 та у прайс-листі від 30.01.2013 року, оскільки товар за артикулами ВК-067, ВК-050, ВК-051 в інвойсі вказані з потужністю 40W, а у прайс-листі вищезазначені позиції вказані з потужністю 60W. У прайс-листі ціни товару зазначені на умовах FOB Ningbo, а в інвойсі FOB Shunde. Крім того, прайс-лист виробника не містить кінцевої дати дії ціни.

Проте колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з такими доводами, оскільки ці сумніви не можуть бути обґрунтованими, виходячи з приписів ст. 53 Митного кодексу України.

Водночас, митниця може витребувати, а декларант зобов'язаний надати лише ті документи, які здатні такі сумніви усунути. При цьому законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, митницею, у зв'язку з наявністю сумнівів у правильності визначення митної вартості імпортованих товарів позивачу було запропоновано надати додаткові документи а саме: договір з третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та інформацію про вартість сировини для виробництва товару.

Однак всупереч вищевказаним вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Отже, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду України від 29 травня 2012 року у справі № 21-91а12.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів.