Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:

Олексієнка М.М. (доповідач), Рецебуринського Ю.Й., Штульман І.В.,

здійснивши в порядку письмового провадження касаційний розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Виноградівської районної ради Закарпатської області про стягнення одноразової грошової допомоги за касаційною скаргою позивача на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року,

У травні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність Виноградівської районної ради щодо відмови у виплаті йому одноразової грошової допомоги при звільненні та стягнення зазначеної допомоги, розмір якої становить 28 159,28 грн.

Посилався на те, що у 2011 році був відкомандирований на роботу до Виноградівської районної ради, звідки і звільнений в запас. Вважає, що саме відповідач повинен виплатити одноразову грошову допомогу за останнім місцем роботи.

Постановою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24 червня 2015 року позовні вимоги задоволено. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що одноразова грошова допомога військовослужбовцям, звільненим із служби безпосередньо з посад, які вони займали в органах місцевого самоврядування, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких військовослужбовці працювали.

Львівський апеляційний адміністративний суд рішенням від 10 лютого 2016 року постанову районного суду скасував та ухвалив нову про відмову в позові з тих підстав, що фактично позивача звільнено як військовослужбовця з органів податкової міліції, а не з районної ради, куди він був відряджений.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судом апеляційної інстанції, просить постанову цього суду скасувати і залишити в силі рішення районного суду. Вказує на те, що виплата грошового забезпечення військовослужбовців відряджених до органів місцевого самоврядування здійснюється за рахунок цих органів, тому і виплата одноразової грошової допомоги повинна здійснюватися Виноградівською районною радою.

Враховуючи відсутність клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Відповідно до частини п'ятої статті 9 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції Закону України від 04.04.2006 року № 3591-IV (3591-15) ), особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених частинами першою та другою цієї статті, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.

Згідно фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, за наказом Державної податкової адміністрації України від 14.01.2011 року № 41-о ОСОБА_4 відкомандировано із залишенням на військовій службі до Виноградівської районної ради, де він обіймав посаду заступника районного голови. Наказом Міністерства доходів і зборів України від 20 грудня 2013 року № 3895-О звільнено з посади за власним бажанням. При звільненні не був проведений повний розрахунок, зокрема не виплачено одноразову допомогу.

З урахуванням зазначених обставин та норм права, суд першої інстанції, на відміну від апеляційного суду, прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність стягнення одноразової допомоги з Виноградівської районної ради, тому рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, з підстав передбачених статтею 226 КАС України, та залишенню в силі постанови суду першої інстанції.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 222, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року та залишити в силі судове рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24 червня 2015 року.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.