ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 лютого 2017 року м. Київ К/800/8522/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Олексієнка М.М. (доповідач), Рецебуринського Ю.Й., Штульман І.В.,
здійснивши в касаційному порядку попередній розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області (далі - УПФ) про перерахунок пенсії за касаційною скаргою позивача на судові рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 16 грудня 2015 року, Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2016 року,
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
визнати протиправними дії УПФ, які полягають в утриманні з 01.07. по 01.09. 2015 року з його пенсії податку на доходи фізичних осіб та військового збору;
зобов'язати виплатити усі недоплачені суми за вказаний період.
Посилався на те, що пенсії, в тому числі, за віком не можуть підлягати оподаткуванню.
Постановою Глобинського районного суду Полтавської області від 16 грудня 2015 року, залишеною без змін Харківським апеляційним адміністративним судом від 3 лютого 2016 року, в задоволенні позову відмовлено. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що положеннями Податкового кодексу України (2755-17) в частині оподаткування пенсій, які набрали чинності з 1 січня 2015 року, і не визнані неконституційними, передбачено утримання податку на доходи фізичних осіб за ставкою 15 % та військовий збір у розмірі 1,5 % бази оподаткування при виплаті пенсій, розмір якої перевищує 3654 грн.
У касаційній скарзі позивач, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами, просить попередні судові рішення скасувати і ухвалити нове про задоволення позову. Вказує на те, що відповідач не має права утримувати податки з його пенсії.
З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з урахуванням наступного.
За загальним правилом, передбаченим частиною 4 статті 8 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення", пенсії не підлягають оподаткуванню. Проте з 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (71-19) , яким внесено ряд змін до Податкового кодексу України (2755-17) та до Бюджетного кодексу України (2456-17) . Так, відповідно до підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (в редакції Закону України 28 грудня 2014 року № 71-VIII (71-19) ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати. Пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу визначено, що ставка податку на доходи фізичних осіб становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті мінімальна заробітна плата).
Отже, починаючи з 1 січня 2015 року податкові агенти при виплаті пенсій у розмірі, що перевищує 3654,00 грн. (розмір мінімальної заробітної плати 1218,00 грн. х 3), зобов'язані утримати з них податок на доходи фізичних осіб за ставкою 15 відсотків.
Згідно з пунктом 16-1 Підрозділу 10. Інші перехідні положення Податкового кодексу України (2755-17) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
Позивачу призначена пенсія у розмірі, що перевищує 3654,00 грн., а тому оподаткування такого доходу здійснюється згідно з вимогами Податкового кодексу України (2755-17) з внесеними змінами. З 1 січня 2015 року органи Пенсійного фонду України визначені податковими агентами при нарахуванні та виплаті пенсії.
Положення Податкового кодексу України (2755-17) в частині оподаткування пенсії набрали чинності 1 січня 2015 року, не визнані такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) , а тому у відповідача відсутні правові підстави не застосовувати норму закону, яка є чинною. Податковий кодекс України (2755-17) є спеціальним нормативно-правовим актом з питань справляння податків і зборів, а тому саме його положення підлягають застосуванню порівняно з іншими законами.
За таких обставин дії відповідача при утриманні з пенсії позивача 15 відсотків податку на доходи фізичних осіб та 1,5 відсотка військового збору є правомірними та ґрунтуються на нормах податкового законодавства, у зв'язку з чим викладені в касаційній скарзі доводи позивача стосовно відсутності законних підстав для утримання цих коштів, є необґрунтованими.
На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а судові рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 16 грудня 2015 року, Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
М.М. Олексієнко
Ю.Й. Рецебуринський
І.В. Штульман