2а-341/6/13 Про визнання незаконним та скасування рішення міської ради про протест прокурора - 01.02.2017 Прийняття

У липні 2012 Селянське (фермерське) господарство "СКАВА" звернулося до суду із позовом до Бурштинської міської ради Галицького району Івано-Франківської області про визнання незаконним та скасування рішення відповідача від 17.01.2012 № 16/15-12 "Про протест прокурора Галицького району № 102-15 вих-12 від 04.01.2012 року" (далі - Рішення № 16/15-12), яким скасовано п.1 рішення Міської ради від 30.11.2011 № 11.15/13-11 "Про розгляд заяв СФГ "СКАВА" та ФГ "Марусячина О.С." (далі - Рішення № 11.15/13-11).

Постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 18 січня 2013 року в справі № 0904/1465/12 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2015 року апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "СКАВА" задоволено. Постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 18 січня 2013 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Бурштинської міської ради Галицького району Івано-Франківської області від 17 січня 2012 року № 16/15-12 "Про протест прокурора Галицького району № 102-15 вих-12 від 04.01.2012 року".

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Бурштинська міська рада Галицького району Івано-Франківської області звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2015 року скасувати, а постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 18 січня 2013 року в справі № 0904/1465/12 - залишити в силі.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, встановленого пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Бурштинської міської ради від 28 липня 2006 року № 7/04-06 "Про надання дозволу на підготовку матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки с/ф господарству "Скава" для будівництва ринку" дано дозвіл СФГ "Скава" на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки для будівництва продуктово-речового та сільськогосподарського ринку по вул.Шевченка за парком відпочинку та басейном річки "Гнила Липа" за рахунок земель запасу Міської ради (а.с.104).

Рішенням Бурштинської міської ради від 20 квітня 2007 року № 3,6/10-07 "Про погодження матеріалів місць розташування земельних ділянок та надання дозволів на розробку проектів відведень земельних ділянок" погоджено матеріали погодження місця розташування земельної ділянки СФГ "Скава" по вул.Шевченка в м.Бурштин для будівництва торгового ринку за рахунок земель міської ради та надано дозвіл СФГ "Скава" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,5га для будівництва торгового ринку (а.с.115).

Бурштинська міська рада рішенням від 18 грудня 2007 року № 12/15-07 "Про протест Івано-Франківської міжрайонної природоохоронної прокуратури на рішення Бурштинської міської ради № 3,6/10-07 від 20.04.2007 р." задовольнила протест прокуратури від 20.07.2007 р. № 577 та визнала Рішення № 3,6/10-07 таким, що втратило чинність (а.с.117).

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 25 лютого 2010 року в справі № 22/181, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2010 року, визнано недійсним рішення Бурштинської міської ради від 18 грудня 2007 року № 12/15-07 (а.с.59-63, 118-121).

На підставі рішення Бурштинської міської ради № 3,6/10-07 від 20 квітня 2007 року позивачем розроблено проект землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки (а.с.133-160).

У зв'язку із уточненням площі земельної ділянки, яка відводиться, рішенням Бурштинської міської ради № 11.15/13-11 від 30 листопада 2011 року надано дозвіл СФГ "Скава" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в старій частині м.Бурштина по вул.Шевченка між парком відпочинку ім.Т.Шевченка та басейну р.Гнила Липа в розмірі 1,748 га для будівництва торгового ринку при умові ліквідації речового ринку по вул.Міцкевича, 49а в м.Бурштин (а.с.197).

На підставі вказаного рішення № 11.15/13-11 позивачем розроблено проект землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки та частково його погоджено (а.с.161-194).

04 січня 2012 року прокурором Галицького району Івано-Франківської області внесено протест № 102-15вих-12 на п.1 рішення від 30.11.2011 № 11.15/13-11, з тих підстав, що Бурштинська міська рада прийняла вказане рішення з перевищенням повноважень, всупереч вимогам ч.2 ст. 124 ЗК України без проведення земельних торгів (а.с.5).

В результаті розгляду цього протесту Бурштинською міською радою було прийнято спірне рішення № 16/15-12 від 17 січня 2012 року про задоволення протесту та скасування п.1 рішення від 30.11.2011 № 11.15/13-11 (а.с.6).

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України від 21травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 280/97-ВР (280/97-ВР) ) передбачено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад входить вирішення відповідно до закону питань з врегулювання земельних відносин.

За змістом частини десятої статті 59 Закону № 280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до вимог статті 21 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ "Про прокуратуру" (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи. У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження.

Системний аналіз наведених положень законів України дає підстави вважати, що за органами місцевого врядування законодавець закріпив право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов'язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб'єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну чи скасування.

У той же час у статті 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

Цей принцип знайшов своє відображення у статті 74 Закону № 280/97-ВР, згідно з якою органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.

Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04 червня 2013 року № 21-64а13.

Враховуючи, що рішення Бурштинської міської ради № 11.15/13-11 від 30 листопада 2011 року є ненормативним правовим актом одноразового застосування, яке вичерпало свою дію фактом його виконання - розробленням проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки (позивач розпочав реалізовувати своє право), воно не може бути в подальшому скасоване органом місцевого самоврядування.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог та скасування рішення Бурштинської міської ради Галицького району Івано-Франківської області від 17 січня 2012 року № 16/15-12 "Про протест прокурора Галицького району № 102-15 вих-12 від 04.01.2012 року".

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновку суду апеляційної інстанції та встановлених обставин справи.

Судом апеляційної інстанції правозастосування відбулось із дотримання норм діючого законодавства та з повним, достовірним, неупередженим та об'єктивним з'ясуванням обставин справи.

Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновку, викладеному в оскаржуваному рішенні суду апеляційної інстанції, воно ґрунтується на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Бурштинської міської ради Галицького району Івано-Франківської області - залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2015 року у справі № 0904/1465/12 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.