ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 лютого 2017 року м. Київ К/800/40838/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Олексієнка М.М. (доповідач), Рецебуринського Ю.Й., Штульман І.В.,
здійснивши в касаційному порядку попередній розгляд справи за адміністративним позовом громадської організації "Фонд правового сприяння іноземцям "Одісей" (далі - ГО "Одісей") до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною бездіяльності щодо не створення національної комісії з регулювання природних монополій за касаційною скаргою представника позивача на судові рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 6 липня 2015 року, Київського апеляційного адміністративного суду від 1 вересня 2015 року,
в с т а н о в и л а :
У квітні 2015 року представник ГО "Одісей" звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України, яка полягає у не створенні (не утворенні) національних комісій регулювання природних монополій (державних колегіальних органів, центральних органів виконавчої влади).
Посилався на протиправну бездіяльність відповідача, що призводить до порушення прав громадської організації, в тому числі, щодо природної зацікавленості в стабільності господарського обороту, читко ому ціновому визначенні вартості товарів, робіт та послуг, які реалізуються суб'єктами природних монополій на ринках, що знаходяться у стані природної монополії та суміжних ринках.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 6 липня 2015 року, залишеною без змін Київським апеляційним адміністративним судом від 1 вересня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що національні комісії регулювання природних монополій не можуть утворюватися Кабінетом Міністрів України.
У касаційній скарзі представник позивача, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами, просить попередні судові рішення скасувати і ухвалити нове про задоволення позову. Вказує на те, що порушені у зверненні питання належать до компетенції Кабінету Міністрів України.
З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з урахуванням наступного.
Згідно із частиною першою статті 11 Закону України від 20 квітня 2000 року № 1682-III "Про природні монополії" (в редакції Закону України від 07.07.2011 р. № 3610-VІ (3610-17) ) національна комісії регулювання природних монополій є центральними органами виконавчої влади із спеціальним статусом, які утворюються та ліквідуються Президентом України.
Комісії підпорядковуються Президенту України, підзвітні Верховній Раді України.
Виходячи з положень зазначеної норми, утворення національної комісії регулювання природних монополій у компетенції Президента України, а не Кабінету Міністрів.
Згідно фактичних обставин, встановлених судами, представник позивача просив визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України по не створенню зазначеної комісії.
З урахуванням наведених обставин та норм матеріального права, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку про безпідставність позову.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, висновок судів не спростовують і не дають підстав вважати судові рішення такими, що ухвалені з порушенням норм матеріального чи процесуального права.
На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу громадської організації "Фонд правового сприяння іноземцям "Одісей" відхилити, а судові рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 6 липня 2015 року, Київського апеляційного адміністративного суду від 1 серпня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
М.М. Олексієнко
Ю.Й. Рецебуринський
І.В. Штульман