Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Маляренка А.В., Леванчука А.О., Ступак О.В., розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ про визнання права власності на автомобіль, усунення перешкод в праві користування майном та звільнення майна з-під арешту, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 18 травня 2016 року,

У березні 2015 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду з указаним позовом, у якому просили визнати укладеним договір купівлі-продажу від 27 жовтня 2008 року автомобіля Opel Vectra OZCF 69, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, укладений між ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7; визнати за ОСОБА_4, ОСОБА_5 право спільної власності на вказаний автомобіль; зняти арешт з автомобіля Opel Vectra OZCF 69, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, накладений Ленінським відділом державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції 05 березня 2012 року.

На обґрунтування вимог зазначено, що 27 жовтня 2008 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу автомобіля Opel Vectra OZCF69, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 з відстроченням платежу в простій письмовій формі та в майбутньому мали намір завірити даний правочин нотаріально. У зв'язку з тим, що даний автомобіль на час укладення вищевказаного договору знаходився в заставі у АКБ "Укрсоцбанк" за договором кредитування № 420\373-САФ03.16-2 від 21 червня 2006 року, позивачами 24 жовтня 2008 року в рахунок оплати за транспортний засіб сплачено замість ОСОБА_7 частину заборгованості у сумі 50 000 грн (що на той час складало 10 тис. дол США).

На підтвердження укладання правочину сторони склали та підписали розписку про отримання коштів та автомобілю і оформили на ім'я позивачів довіреність, яка посвідчена приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Качан Л.Л., реєстровий № 3976. ОСОБА_7 передав позивачам ключі від автомобіля, реєстраційні документи та технічний паспорт.

Починаючи з 27 жовтня 2008 року позивачі на підставі довіреності постійно користувалися придбаним автомобілем, але його переоформлення неодноразово відкладалось через брак коштів та ухилення від цього ОСОБА_7 У 2011 та 2013 роках позивачі повторно звернулися до ОСОБА_7 із проханням поновити довіреність для проведення перереєстрації автомобіля на ім'я ОСОБА_4

Відповідач не заперечував проти укладеного договору, ніяких претензій до умов його виконання не заявляв і не повідомляв про будь-які проблеми із автомобілем.

Проте, при перевірці у лютому 2014 році працівниками ДАІ даних автомобіля встановлено, що внаслідок невиконання ОСОБА_7 кредитних зобов'язань у 2010 році Ленінським відділом державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції на вказаний транспортний засіб накладено арешт.

Внаслідок дій ОСОБА_7 та Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції, постановою якого накладено арешт на транспортний засіб, позивачі позбавлені права користуватися та розпоряджатися належним їм на праві власності автомобілем, не можуть перереєструвати його на своє ім'я.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11 червня 2015 року позов задоволено. Визнано укладеним договір купівлі - продажу автомобіля з відстроченням (розстроченням) платежу від 27 жовтня 2008 року, укладений між ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7

Визнано за ОСОБА_4, ОСОБА_5 право спільної власності на автомобіль Opel Vectra OZCF 69, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Знято арешт з рухомого майна - автомобіля марки Opel Vectra OZCF 69, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ, б/н від 05 березня 2012 року.

Виключено з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис, зареєстрований 05 березня 2012 року реєстратором Кіровоградської філії державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ, б/н від 05 березня 2012 року - реєстраційний номер обтяження: № 12245820 про арешт рухомого майна, що належить ОСОБА_6

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 18 травня 2016 року рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11 червня 2015 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Зокрема, суд апеляційної інстанції, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. 212 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку, що договір купівлі-продажу спірного автомобіля належним чином не укладався, а також, що автомобіль не знятий з обліку в уповноваженому органі МВС та зареєстрований за ОСОБА_6

Складання власником автомобіля розписки про отримання коштів за автомобіль без належного укладення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, не вважається укладеним відповідно до закону договором та не є підставою для набуття права власності на транспортний засіб особою, яка отримала дану розписку. Розписка, на яку посилаються позивачі, як на підставу для задоволення позову не є правовим оформленням переходу права власності на автомобіль та не може вважатися належним доказом, що підтверджує укладення договору-купівлі продажу у письмовій формі з досягненням усіх істотних умов.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що відсутні підстави, передбачені ч. 1 ст. 334, ст. 392 ЦК України, ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 18 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.