Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ступак О.В., розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 30 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - Служба у справах дітей Сумської міської ради, про вселення і усунення перешкод у користуванні житлом, та за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 про позбавлення права користування житлом,

У травні 2016 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду з вищевказаним позовом, свої вимоги обґрунтовував тим, що він разом із своєю матір'ю ОСОБА_6 та зі своєю дочкою ОСОБА_4 були зареєстровані та проживали у АДРЕСА_1, як члени сім'ї ОСОБА_7 Однак ОСОБА_7 подарував квартиру відповідачу ОСОБА_5 Крім того, рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 квітня 2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_6 було виселено із вказаної квартири без надання іншого приміщення, але його дитина залишилася бути зареєстрованою у квартирі. Позивач вказує, що його дочка ОСОБА_4 має право на користування зазначеною квартирою, що гарантовано ст. 47 Конституції України, Законами України "Про охорону дитинства" (2402-14) , "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" (2623-15) і позбавлення дитини права користування квартирою порушує інтереси малолітньої дитини, передбачені зазначеними законами, у зв'язку з чим просив суд вселити ОСОБА_4 до квартири АДРЕСА_1 та усунути перешкоди у користуванні шляхом надання дублікатів ключів.

У червні 2016 року ОСОБА_5 звернулася до суду з зустрічним позовом, в якому просила позбавити ОСОБА_4 права користування спірною квартирою та в обґрунтування своїх вимог зазначила, що 15 квітня 2015 року вона на підставі договору дарування набула у власність квартиру АДРЕСА_1. Після того, як вона оформила право власності, ОСОБА_2 втратив право користування зазначеною квартирою, як член сім'ї колишнього власника, але у добровільному порядку не виселявся, у зв'язку з чим був виселений на підставі рішення суду. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, є малолітньою дочкою ОСОБА_2 і відповідно до норм ЦК України (435-15) повинна проживати разом із своїми батьками, крім того, ОСОБА_4 була зареєстрована у належній позивачеві квартирі без її згоди та взагалі в ній ніколи разом із своїм батьком не проживала. ОСОБА_5 вважає, що реєстрація у квартирі малолітньої ОСОБА_4 порушує її права як власника, а тому просить суд позбавити її права користування належною їй квартирою.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 липня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 30 серпня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 відмовлено за необґрунтованістю. Зустрічний позов ОСОБА_5 задоволено. Позбавлено ОСОБА_4 права користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу апеляційного суду та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити, оскільки із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Відповідно до ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає.

Відповідно до ст. ст. 64, 150, 156, 158 ЖК Української РСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди. Право користування житлом, що належить громадянинові на праві приватної власності виникає для членів сім'ї власника або на підставі договору. До членів сім'ї належать дружина, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 та задовольняючи позов ОСОБА_5, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, правильно виходив із того, що ОСОБА_4, будучи членом сім'ї попереднього власника спірної квартири, а саме ОСОБА_7, із переходом права власності до нового власника ОСОБА_5, втратила право користування на нього, оскільки воно є похідним від прав власника членом сім'ї якого вона була, а її реєстрація у квартирі обмежує право власності ОСОБА_5 на користування і розпорядження своїм майном.

Ухвалюючи рішення у справі суд правильно врахував правову позицію Верховного Суду України, що викладена у постанові від 05 листопада 2014 року № 158 цс 14.

Ухвалюючи рішення у справі, суди правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, в результаті чого ухвалили законні й обґрунтовані рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів першої та апеляційної інстанції не спростовують.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

Відмовити представнику ОСОБА_2 - ОСОБА_3 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - Служба у справах дітей Сумської міської ради, про вселення і усунення перешкод у користуванні житлом, та за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 про позбавлення права користування житлом, за касаційною скаргою на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 30 серпня 2016 року.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.