Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д., суддів: Гулька Б.І., Журавель В.І., Черненко В.А., Штелик С.П., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом заступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації до публічного акціонерного товариства "Київенерго", треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання ордеру недійсним за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 02 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 13 жовтня 2015 року,

У листопаді 2014 року заступник прокурора Голосіївського району м. Києва звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації до публічного акціонерного товариства "Київенерго" (далі - ПАТ "Київенерго"), у якому просив визнати недійсним ордер № 3 від 15 травня 2012 року на квартиру АДРЕСА_1, виданий ОСОБА_6

На обґрунтування вимог вказано, що ордер на спірне житло був виданий неуповноваженою особою, оскільки право здійснювати такі управлінські функції є виключною компетенцією виконавчого комітету районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів, тобто Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації. Крім того, на час видачі ордеру жиле приміщення не було вільним, його займав ОСОБА_7

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 02 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 13 жовтня 2015 року, позов прокурора Голосіївського району м. Києва звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації задоволено. Визнано недійсним ордер № 3 від 15 травня 2012 року на квартиру АДРЕСА_1.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що 04квітня 2012 рокукомісією з надання права користування жилою площею у гуртожитках ПАТ "Київенерго" прийнято рішення про надання дозволу на видачу ордеру на квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_6 15 травня 2012 року на підставі цього рішення ОСОБА_6 отримала ордер на вселення у зазначене житлове приміщення.

Відповідно до положень ст. 59 ЖК УРСР, ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, із висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що рішення про надання права користування жилим приміщенням від 04 квітня 2012 року, на підставі якого був виданий оскаржуваний ордер, було прийнято неуповноваженим органом, ордер видано на житлове приміщення, що не відповідає санітарним і технічним нормам.

Із такими висновками погодитися не можна.

Судами встановлено, що житловий будинок по АДРЕСА_1 переданий в управління АЕК "Київенерго" на підставі рішення Київської міської ради від 21 грудня 2000 року № 128/1105 (ra0128023-00) "Про передачу майна в управління акціонерній енергопостачальній компанії "Київенерго".

01 грудня 2011 року Київською міською радою було прийнято рішення № 748/6984 (ra_748023-11) про передачу до сфери управління Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації житлового будинку для малосімейних по АДРЕСА_1. Відповідно до п. 2 вказаного рішення Головному управлінню комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації") було встановлено вимоги спільно з ПАТ "Київенерго" здійснити в установленому порядку передачу майна, зазначеного у пункті 1 цього рішення.

Розпорядженням Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації від 09 квітня 2013 року № 204 житловий будинок для малосімейних по АДРЕСА_1 закріплений на праві господарського відання за комунальним підприємством "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району".

На виконання рішення Київської міської ради від 01 грудня 2011 року № 74/6984, розпорядження Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації від 09 квітня 2013 року № 204, 31 травня 2013 року ПАТ "Київенерго" та комунальним підприємством "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району" було складено акт, відповідно до якого ПАТ "Київенерго" передало, а комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району" прийняло житловий будинок по АДРЕСА_1.

Таким чином, право володіння та користування ПАТ "Київенерго" житловим будинком по АДРЕСА_1 припинилося 31 травня 2013 року. На момент видачі (15 травня 2012 року) ОСОБА_6 ордеру на квартиру АДРЕСА_1 будинок перебував у віданні та користуванні ПАТ "Київенерго". Ордер видано на підставі рішення комісії з надання права користування жилою площею в гуртожитках ПАТ "Київенерго".

Порядок надання жилої площі в гуртожитках визначено ст. ст. 128, 129 ЖК Української РСР. Відповідно до положень вказаних норм жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу. На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Питання щодо надання ордеру про надання жилої площі в гуртожитку належить до компетенції адміністрація підприємства, установи, організації, у віданні якої перебуває такий гуртожиток.

Перевіряючи правильність вирішення справи судом першої інстанції, апеляційний суд не мотивував підстав відхилення доводів апеляційної скарги про те, що розпорядженням Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації в м. Києві № 1289 від 17 жовтня 2007 року затверджений реєстр житлових будинків, які використовуються під гуртожитки у Голосіївському районі м. Києва. Згідно даних реєстру, який є додатком до вказаного розпорядження, будинок по АДРЕСА_1 використовується під гуртожитки у Голосіївському районі м. Києва та перебуває на балансі АЕК "Київенерго". Відомості щодо виключення вказаного будинку із реєстру гуртожитків відсутні.

Обставини справи встановлені судами неповно, зміст наведених доводів ОСОБА_6 щодо предмета доказування у справі впливає на правильність вирішення спору та має бути досліджений у сукупності з іншими обставинами справи. Крім того, судами визнано недійсним ордер на квартиру, виданий ОСОБА_6 Разом з тим, ОСОБА_6 виступає у справі як третя особа.

За змістом ч. 3 ст. 35 ЦПК України треті особи, які не заявлять самостійних вимог, мають процесуальні права та обов'язки, встановлені ст. 27 цього кодексу, тобто права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Натомість процесуальні права та обов'язки сторін (позивача і відповідача), у тому числі обов'язок відповідати за позовом (вчиняти дії або утримуватися від дій на виконання рішення суду) передбачається ст. 31 ЦПК України.

Таким чином, обов'язок відповідати за позовом покладено на особу, що не є відповідачем.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 130 ЦПК України, під час попереднього судового засідання суд має вирішити питання про склад осіб, які братимуть участь у справі.

Питання про залучення ОСОБА_6 до участі у справі у якості співвідповідача суд першої інстанції не розглянув, апеляційний суд на такі порушення процесу уваги не звернув та переглянув справу по суті.

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду відповідно до ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 02 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 13 жовтня 2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.