Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Журавель В.І., Закропивного О.В.,

ЧерненкоВ.А., Штелик С.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про повернення банківського вкладу (депозиту), за касаційною скаргою представника ОСОБА_3, ОСОБА_4, на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 17 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 21 січня 2016 року,

У березні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що 6 липня 2012 року він уклав з публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") договір банківського вкладу "Стандарт 12 мес.", який 6 липня 2013 року продовжено на рік. 27 червня 2014 року та 8 липня 2014 року позивач направив до банку заяви про повернення банківського вкладу та відсотків, проте, всупереч умовам договору, відповідач безпідставно відмовив у поверненні коштів, пославшись на заблокування рахунків, які було відкрито на території Автономної Республіки Крим.

З огляду на викладені обставини просив позов задовольнити.

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 17 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 21 січня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі представник ОСОБА_3, ОСОБА_4, просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив із того, що позивач не надав належних доказів на підтвердження укладення між сторонами договору банківського вкладу, внесення позивачем грошових коштів на депозит та відкриття відповідного рахунку.

Колегія суддів вважає, що такі висновки є правильними, ґрунтуються на нормах матеріального права та узгоджуються з нормами процесуального права.

За змістом ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно із ч. 1 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до положень підпунктів 1.8, 1.9 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (z1172-03) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493 (z1172-03) , банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки.

Договір банківського рахунку та договір банківського вкладу укладаються в письмовій формі. Один примірник договору зберігається в банку, а другий банк зобов'язаний надати клієнту під підпис.

Пункт 7.12. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах передбачає, що на поточні рахунки в іноземній валюті фізичних осіб-резидентів зараховуються, зокрема, готівкова валюта внесена/переказана власником рахунку або його довіреною особою.

Пункт 10.1. Інструкції передбачає порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам. Зокрема, після пред'явлення фізичною особою необхідних документів уповноважений працівник банку ідентифікує цю фізичну особу, після чого між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; після укладення договору банківського вкладу фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунку кошти на вкладний (депозитний) рахунок, після чого на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вказаний рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.

У п. 2.9. Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 1 червня 2011 року № 174 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 червня 2011 року за № 790/19528 (z0790-11) , банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп "вечірня" чи "післяопераційний час"), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Згідно зі ст. ст. 1058, 1059 ЦК України та положеннями Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошових сум підтверджується договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки; факт видачі вкладнику лише ощадної книжки не є підтвердженням укладення договору банківського вкладу та внесення вкладником грошової суми.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 надав копію заяви від 6 липня 2012 року про оформлення у ПАТ КБ "ПриватБанк" банківського вкладу "Стандарт 12мес." на умовах внесення ним суми вкладу у розмірі 49 999 доларів США на строк 366 днів до 6 липня 2013 року включно, із отриманням 10 % річних; три копії квитанцій про внесення коштів у загальному розмірі 186 999,99 доларів США; копію квитанції, зміст якої не можливо прочитати, та копії чотирьох банківських карток (у тому числі, кредитної), відкритих на ім'я позивача в ПАТ КБ "ПриватБанк".

Суди дійшли висновку про те, що копії наданих позивачем квитанцій про внесення грошових коштів не відповідають вимогам закону та не містять обов'язкових реквізитів, визначених п. 2.9 Інструкції № 174 (z0790-11) , а саме: не завірені печаткою ПАТ КБ "ПриватБанк", відсутній їх оригінал, при цьому також немає оригіналу касового документа, оформленого згідно із касовими операціями, визначеними вищевказаною Інструкцією про здійснення приймання від ОСОБА_3 відповідачем суми коштів у розмірі 201 571,22 доларів США, а наявні у матеріалах справи копія заяви із проханням позивача оформити вклад та довідка не можуть свідчити про те, що письмова форма договору банківського вкладу є дотриманою, що договір був укладений та в подальшому пролонгований.

Таким чином, правильним є висновок судів про відмову у задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судами повно та всебічно з'ясовано дійсні обставини справи, надано належну оцінку зібраним у ній доказам, ухвалено законні й обґрунтовані рішення, подану касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані рішення залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника ОСОБА_3, ОСОБА_4, відхилити.

Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 17 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 21 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.